Власть предпочитает возглавлять коррупцию — Василий Вакаров

Из почти 9,5 тысяч коррупционеров, пойманных с поличным в течение 2017 года, судебные приговоры получили менее 1,7 тысячи человек. При этом большинству из них суд дал условные сроки, поэтому реально в тюрьме оказались лишь около 10% задержанных коррупционеров. Об этом сообщил генеральный прокурор Украины Юрий Луценко. Таким образом, по словам Луценко, с практически 10 тысяч подозреваемых в коррупции, только 107 человек по решению судов попали в тюрьму.

Почему так происходит, в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировал специалист по антикоррупционной политике, член независимого пула экспертов ИНПОЛИТ Василий Вакаров.

Що означає така заява Юрія Луценка?

— Це означає, як мінімум, два таких фактори. Перший — це свідчить про те, що особи, яких підозрювали у вчиненні тих чи інших дій, не були корупціонерами. Тобто вони могли вчиняти інші дії, а не корупційні. А друге — це свідчить про низький рівень роботи правоохоронних органів, зокрема, і органів прокуратури, оскільки, якщо вже вони порушили кримінальні провадження, але не довели свою правоту в суді, це значить, що вони погано працюють. Тобто неякісно виконують свою роботу працівники правоохоронних органів.

Чи справедливо в цьому разі звинувачувати саме правоохоронні органи, адже остаточне рішення виносить суд?

— Я не хочу відмазувати, знаєте, є таке українське слово народне — відмазувати суддів і суди, оскільки вважаю, що у тій системі судовій не менше правопорушень, і в тому числі і корупційних, як у інших сферах. Але оскільки ми говоримо, що у нас правоохоронна система реформувалася: реформа відбулася в МВС, реформа відбулася в прокуратурі, а в судах ще не відбулася.

Чому не відбулася?

— А тут ми виходимо на чітку і реальну відповідь, чому у нас взагалі з корупцією ніхто не бореться? Тому що не була воля у тих людей, які започаткували реформу судову, не була воля. І її до сьогоднішнього дня немає до того, щоб дійсно відбулася чітко і швидко реформа судів і судових органів. Ніхто не заважав і президенту України, і ВР провести реформу судову, можливо, яка б могла передувати цим реформам. Оскільки захист ми знаходимо тільки в судах. Тому це тільки воля, тільки воля наших лідерів, більшості нашої, як партії БПП, так і партії НФ, які складають основну більшість у ВР України.

— Абсолютно. Тому що ці люди якраз безпосередньо, отримавши владу в 2014 році, маючи навіть майже конституційну владу… Це ми говоримо про те, що Верховний суд у нас тільки був створений, розпочав свою дію в січні цього року. А чому ж він не працював з січня 2015 року? Хто цьому заважав? Що в такому разі потрібно зробити для того, аби таких цифр не було?

— По-перше, у верхівці нашої країни — і в АП, і в ВР, в основному органі, в основному комітеті, в основному уряді люди, які очолюють корупційні потоки, які очолюють корупційні схеми в Україні. І як ви хочете, щоб у нас реально була реформа і правоохоронна, і судова, якщо політичні лідери нашої країни не зацікавлені в подоланні корупції країни. Як би ми не критикували суди, я ще раз кажу, я не захисник суддів, але як би ми не критикували суди, у нас в судовій системі до цього року не працює більше 50% суддів. У нас є райони, де взагалі суддів немає. То хто довів ситуацію до такої картини, до такої реальності?

На вашу думку, якщо ситуація настільки погана, чому генпрокурор виходить і говорить про це? З політичного боку це не в його позитив грає.

— Дивіться, в самому питанні: генпрокурор говорить так, що йому невигідно, тому що ми вже звикли, що генпрокурор — це політик. А генпрокурор в першу чергу повинен бути фахівець, він повинен говорити про ситуацію, така, яка вона є. І якщо Луценко говорить, що вона така, як є, єдине, про що свідчить, що він наразі боїться тиску західних партнерів, і він не може обманювати суспільство. Він вимушений говорити про ту картину, яка вона є.

Генпрокурор сказав про те, що у суддів є можливість присуджувати терміни нижче нижньої межі. Але в 2015 році ВР прийняла рішення заборонити у корупційних злочинах давати термін нижче нижньої межі. Зараз перевірка якась має бути щодо цього?

— Тоді, якщо генпрокурор вбачає в діях суддів, які винесли завідомо незаконні рішення, то чому ми не бачимо кримінальних справ, кримінальних проваджень проти цих суддів? Чому суспільству не відомо про порушення чи Петрова, чи Григоренка, чи тощо суддів? Чому ГПУ не ініціює порушення кримінальних проваджень? Або якщо ми, якщо суспільство знає про такі факти, то тоді давайте ще говорити про одне — громадянське суспільство, яке є на сьогоднішній день, замість того, щоб критикувати судову систему, так само може безпосередньо приймати участь, якщо є такі факти, і вимагати від правоохоронців порушувати кримінальні провадження, притягувати до відповідальності цих суддів. От один із двох варіантів.

Напомним, закон об импичменте Порошенко не решит проблему коррупции, полагает эксперт Александр Москалюк. По его мнению, необходимо реформировать все институты власти и повышать ответственность всех участников политической игры, а не говорить исключительно о президенте.