Есть ли будущее у политической силы Саакашвили в Украине? — Сергей Быков

Есть ли будущее у политической силы опального политика после его реадмисии, в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировал глава Института публичной политики и консалтинга ИНПОЛИТ Сергей Быков.

Напомним, в воскресенье, 18 февраля, сторонники Михаила Саакашвили в очередной раз прошлись маршем по столице. По приблизительным подсчетам полиции, в акции приняли участие около трех тысяч человек. Участники марша «За будущее» приняли резолюцию. В ней они традиционно требуют отставки президента Петра Порошенко, а также заявили о создании комитетов гражданского сопротивления и групп прямого действия.

На митинге выступил и сам Саакашвили — с помощью видеосвязи из Нидерландов. Он заявил, что в Украине скоро представят «своего кандидата в президенты от народа, кандидатов в парламент и правительство Украины».

Чи можна головною метою сьогоднішнього маршу прихильників Саакашвілі вважати демонстрацією того, що попри видворення лідеру «Руху нових сил» з України, його справа живе?

— Цілком можна так вважати, більше того, вже можна констатувати, що сама постать Саакашвілі є тільки супроводжуючою сьогодні, тобто вона є другорядною порівняно з тими загальними протестними настроями населення, які наявні сьогодні в Україні. Тобто третій президент Грузії сьогодні вже точно не може претендувати на жодні політичні посади в Україні, однак він якраз є тим прапором протестного руху, який сьогодні набирає все більших обертів. І більше того, та кількість людей, що сьогодні вийшли на демонстрацію, вона засвідчила, що вже сформовано певне протестне ядро електорату, яке готове постійно виходити на подібні акції.

Тобто для учасників руху сьогодні був такий позитивний момент?

— Звичайно, для учасників руху це був позитивний момент, але загалом влада показала, що вона не може досить ефективно реагувати на подібні виклики, оскільки, наприклад, киян серед моїх знайомих досить обурило те, що центральна площа країни була перекрита портретами загиблих у Небесній Сотні, і мої колеги вважають, що це є показовим таким певним цинізмом, і це йде набагато далі, аніж та ялинка, яку встановлював президент-втікач.

Учасники акції заявили про створення комітетів громадського опору і груп прямої дії. Чим конкретно вони планують займатися і чи вкладається в рамки чинного законодавства діяльність таких груп?

— Це скоріше необхідно питати у політиків, які мають певну дотичність до організації цих масових заходів, один із котрих сьогодні відбувся у Києві, але інші також відбувалися в інших містах України, тобто це була не тільки київська акція. Але, зрештою, я це розцінюю досить негативно з точки зору якраз питання законності діяльності подібних груп прямої дії. Я цілком переконаний, що необхідно сьогодні у цей страшний історичний момент зберегти державність, а якраз подібні масові так звані акції прямої дії, вони цю державність можуть певним чином похитнути, оскільки ці акції можуть бути предметом певних провокацій, і провокацій не тільки з боку української влади і певних політичних опонентів з середини країни. Але вони можуть бути використані і третіми сторонами.

Якими саме, можете уточнити?

— Це ті, хто бажають дестабілізації ситуації в Україні.

Ви можете назвати, хто ці люди або організації?

— Це, наприклад, представники певних груп, дотичних до терористичних організацій, які діють на сході України, які можуть діяти на півдні України. Як ми бачимо, сьогодні Україна є такою досить відкритою зоною для певних провокацій, і сьогодні якраз державна влада і органи правопорядку повинні зробити все від них залежне, аби забезпечити спокій в країні та стабільність.

Серед вимог прихильників Саакашвілі — дочасні президентські та парламентські вибори. Чи є хоч якісь підстави говорити про дочасні вибори зараз?

— Насправді, є одна структура, яка досить зацікавлена у дочасних виборах до Верховної Ради. Це саме Банкова, і це якраз обґрунтовується тим простим фактом, що після виборів президента сьогоднішнім представникам влади буде набагато складніше взагалі потрапити до складу нового парламенту, тому якраз колективна влада сьогодні і зацікавлена у проведенні дострокових виборів, але я гадаю, що це не буде мати позитивного ефекту для розвитку української держави та розвитку українського політикуму. Необхідно, аби активні громадяни зробили все можливе аби не допустити проведення якраз позачергових виборів Верховної Ради.

Йшлося про так званого народного кандидата в президенти від Саакашвілі, це буде відома медійна особа чи навпаки?

— Я не гадаю, що сьогодні можливо створити якогось нового чи квазінового політика, який зможе змагатися за президентське крісло. Сьогодні досить очевидно, що є два фаворити парламентських перегонів, це діючий президент України Петро Порошенко та лідер партії Батьківщина Юлія Тимошенко. І сьогодні казати про те, що буде якийсь новий лідер, я не бачу для цього будь-яких підстав.

Які перспективи діяльності Саакашвілі в Україні як політика і його політичної сили, сформованої саме тут?

— Третій президент Грузії безумовно є великим другом України, і є таким тотальним поборником, борцем з певними політичними спекуляціями. Як ми бачимо, сьогодні політичні спекуляції — наочні, і навіть той факт, що нібито є коаліція у парламенті, а насправді її ж немає, ми всі це з вами розуміємо. Але якраз такі речі, вони досить хвилюють не тільки український народ, але й третього президента, колишнього президента Грузії. Більше того, ми сьогодні можемо констатувати, що конфлікт, який триває на Донбасі, він все ще не скінчений, не дивлячись на те, що були певні чіткі зобов’язання, які брав на себе кандидат у президенти. Відповідно, оскільки і Міністерство оборони якраз підпорядковано президенту, і Міністерство закордонних справ також підпорядковано фактично президенту, оскільки якраз президент і направляє власне кандидатуру на дану позицію, ми бачимо, що немає ані військового, ані політико-правового, ані політико-дипломатичного шляху дієвого вирішення питання на Донбасі. Тобто нам необхідно сьогодні дивитися на тих політиків, які готові на міжнародній арені з залученням іноземних експертів, іноземних фахівців дійсно робити світовий консенсус з приводу закінчення військових дій на Донбасі.

Наметове містечко, яке зараз вже чотири місяці біля парламенту стоїть, як довго воно ще може протриматися, і як довго живуть такі проекти?

— Як ми бачимо, що чотири місяці вони вже там живуть, ще трохи, і я гадаю, київська влада зможе надавати там постійне місце проживання, реєструвати там громадян, і вже цим сьогодні наметам давати відповідні номери будинків по вулиці Грушевського. Тобто це такий досить довготривалий процес, і ми бачимо, що сьогодні, на жаль, не відбуваються ані поступки з боку влади відповідно до тих вимог, які висловлюють учасники цього наметового містечка, а також є досить великий ступінь можливостей учасників якраз цього наметового містечка, аби не залишати наметове містечко і відповідно не звільняти вулицю Грушевського.