Соцопитування, що змушує думати, сперечатись, обмірковувати

Експертне середовище активно обговорює останні масштабні соціологічні дослідження. Так, 22 лютого 2018 року, доволі солідна,  Соціологічна група «Рейтинг» (Rating Group Ukraine) оприлюднила дані соціологічного дослідження: «НАСТРОЇ ТА ОЧІКУВАННЯ УКРАЇНЦІВ: РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ», з яким вже встигли ознайомитися майже 25000 осіб.

Лідером президентського рейтингу є Ю.Тимошенко, за яку готові проголосувати 18,7%, П.Порошенка готові підтримати 15,6% опитаних, Ю.Бойка – 11,7%, А.Гриценка – 9,7%, О.Ляшка – 8,7%, В.Рабіновича – 8,3%, А.Садового – 6,4%, О.Тягнибока – 3,9%, А.Яценюка – 1,7%.

Можлива проекція другого туру президентських виборів у парі Ю.Тимошенко та П.Порошенко показує, що за лідера Батьківщини готові проголосувати 30%, а президента готові підтримати у цьому випадку 23%. В принципі, в другому турі будь-який кандидат, згідно моделювання, програє Тимошенко.

Для нині діючої влади єдиною теоретичною можливістю виграти є кооперація всіх провладних кандидатів з проведенням ефективної державної політики протягом року до виборів. Але якщо вони на це не спромоглися протягом чотирьох років, то звідки вона візьметься в період коли амбіції кандидатів «грають на повну», ще й на фоні активних спроб переділу сфер впливу найбільших спонсорів-олігархів цих політичних сил.

В суспільстві є великий запит на зміни, і на нових керівників. Правда, на фоні розчарування «новими обличчями», які прийшли до влади після «революції гідності», але почали діяти тими самими методами, працювати по тим самим схемам, при цьому більш нахабно, більш відверто, і працюючи менш професійно, то можна припустити , що кандидатура Тимошенко – є своєрідним компромісом суспільства, який в певній мірі відповідає основним запитам суспільства. І це, на мою думку, розуміють всі учасники політичного процесу в Україні, і саме тому так бояться йти у відверте протистояння з Тимошенко. Адже як показує новітня практика ведення української політики, що домовитися набагато простіше, ніж воювати. Впевнений, що саме цього боїться президент, який розуміє, що не може бути впевненим до кінця в своєму оточенні, без якого перемога, відверто, не можлива!

Як свідчить новітня політична історія України, до влади, один виборчий цикл за іншим, приходить опозиція.

Поживемо, побачимо…!