План Маршалла у Німеччині не був би успішним, якби не консенсус еліт, – Бондаренко

Скільки б грошей не виділи українські партнери по новому «Плану Маршалла» це матиме мінімальний ефект, бо в уряду немає плану і бачення, що стане «локомотивом» економіки.

Про це в ефірі програми «Перші про головне. Коментарі» (щобудня о 13:00–15:00 та 17:00–19:00 на телеканалі ZIK) заявив політолог Костянтин Бондаренко.

«США вустами свого колишнього посла говорили, що Україна має стати аграрною супердержавою. Наші партнери починають натякати, які сфери потрібно розвивати, а які не потрібно.

От, наприклад, сфера послуг в Україні завжди була недорозвинутою, хоча в багатьох країнах вона займає більше, аніж третину надходжень до бюджету і ВВП. Щодо української промисловості, то вона зруйнована. Значна частина підприємств навряд чи буде відновлена внаслідок втрати ринків та через відсталість», – вважає пан Бондаренко.

Крім того, за словами політолога, очевидно, що і аграрний бізнес потребуватиме серйозних інноваційних підходів.

«Тобто все це потребуватиме серйозних капіталовкладень і серйозної роботи. Але насправді в уряду немає плану і бачення того, що ж має бути локомотивом. Це найгірше, коли план нам буде пропонувати Європа. Цей варіант буде означати, що в нас немає суб’єктності, що ми далі безголові і чекаємо, що нам скажуть.

Яким чином у нас зараз все розвивається? Міністри звітують, мовляв у нас буде добрий врожай. Значить локомотив аграрний сектор. Завтра неврожай – значить локомотивом буде промисловість», – розповідає гість програми.

Водночас, як зауважив експерт, успішність «Плану Маршалла» у Німеччині була також зумовлена консенсусом еліт.

«План Маршалла 1947 року не був би успішним, якби не було консенсусу еліт в Німеччині та інших державах, які прийняли цей план. Аденауер домігся у Німеччині того, що перед тим, як отримати кошти від США, представники великого бізнесу уклали між собою неформальний пакт про обмеження прибутків і скерування їх в державний бюджет. Тільки після цього можна говорити, що зовнішні запозичення можуть дати ефект», – підсумував Костянтин Бондаренко.