Андрій Вігірінський прокоментував «героїчні» заяви Луценка та Лещенка

Підозри не може бути, та не буде (принаймні за розголошення даних досудового розслідування)

Звісно, ми можемо ризикнути зіштовхнутись з якимось особливим тлумаченням Кримінального кодексу у виконанні морального Генпрокурора, але комітет ВРУ, при розгляді подання, думаю, загнобить його як бувалого.

Отже, редакція статті 387 станом на 2015-2017 роки (текст зазнав змін у 2017 році, події датовані 2016-м роком)

Стаття 387. Розголошення даних оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування

1. Розголошення без дозволу прокурора, слідчого або особи, яка провадила оперативно-розшукову діяльність, даних …. досудового розслідування особою, попередженою в установленому законом порядку про обов’язок не розголошувати такі дані, —

Щоб мав місце склад злочину, передбачений ч. 1 ст. 387 КК України, потрібно, щоб Лещенка «попередили про заборону розголошення», це обов’язкова умова настання відповідальності. Оприлюднюючи частину матеріалів «Амбарної книги», абсолютно не факт, що на той момент пан Лещенко вже був допитаний детективом НАБУ, абсолютно не факт, що останній попередив його письмово про можливість настання кримінальної відповідальності у випадку розголошення та тим паче не факт, що взяв зобов’язання від нардепа дотримуватись цієї таємниці.
І от на 100% не факт, що після усього цього Лещенко усвідомлюючи, що порушує взяте зобов’язання узяв та написав якийсь блог на УП.

Сміливо частину першу виключаємо, як варіант для повідомлення про підозру.

частина друга:

2. Розголошення даних … досудового розслідування, вчинене суддею, прокурором, слідчим, працівником оперативно-розшукового органу незалежно від того, чи приймала ця особа безпосередню участь в оперативно-розшуковій діяльності, досудовому розслідуванні, якщо розголошені дані ганьблять людину, принижують її честь і гідність, —

Як ми розуміємо, з частини 2-ї випливає специфічний суб’єкт: суддя, прокурор, слідчий, працівник оперативно-розшукового органу. Народний депутат таким суб’єктом не є.

Ось і вся ситуація, натринділи обоє на місяць ефірів, а змісту — нуль.

На момент подій (якщо органи досудового розслідування інкримінують події 2016 року) Лещенко не був суб’єктом злочину, передбаченого ст. 387 Кримінального кодексу України.
Нема суб’єкту, нема складу злочину.
Так само, як нема зобов’язання не розголошувати — гуляйте лісом.

p.s. А от якщо зобов’язання було і детектив НАБУ, якому воно давалось, знав про те, що воно порушене та свідомо приховував факт, щоб не притягувати Лещенка до відповідальності, то нам треба ще одне провадження реєструвати по детективу, до прикладу за ст. 396. Приховування злочину