Чи знайдуть спільну мову Верховна Рада і президент після інавгурації? — Сергій Биков

У понеділок, 20 травня, о 10-й ранку відбудеться інавгурація Володимира Зеленського. Проект постанови позафракційного Віталія Купрія підтримали 315 депутатів. Хоча сам Володимир Зеленський пропонував провести урочисте засідання 19 травня.

Народні депутати з «Народного фронту», Радикальної партії Олега Ляшка та частини «Блоку Петра Порошенка» виступали категорично проти 19 травня. Мовляв, не можна вступати на пост президента у День пам’яті жертв політичних репресій. Аргумент слабкий, адже новообраний президент може покласти квіти до чи після урочистого засідання.

Ба більше, це гарний привід внести до промови згадку про репресії. День пам’яті жертв репресій не перешкода, до речі, для мера Києва проводити урочистості на честь Днів Європи.

Вірогідність дострокових виборів зростає.

Єдина причина, чому парламентарі проголосували за 20 травня, – бажання показати Зеленському, що головний інститут влади у парламентсько-президентській республіці саме парламент. Тобто Верховна Рада була готова проголосувати за будь-яку дату, аби не 19 травня.

Команда Володимира Зеленського може сприйняти це як «ляпас» з боку парламенту, що своєю чергоюу може підбурити президента розпустити парламент.

Малоймовірно, що Володимир Зеленський розпустить Раду одразу. Хоча проект указу президента він має. Новообраному президенту важливіше сформувати нову коаліцію, призначити уряд та заповнити свою квоту в силовому блоці. Це забезпечить початок змін, за які голосували люди.

Нова коаліція у Верховній Раді створить умови для збалансування влади. Президент очолює державу, уряд керує виконавчою владою, а Верховна Рада ухвалює законодавство. Працювати з урядом Гройсмана Зеленському буде надскладно. Кабмін може саботувати ініціативи новообраного президента.

За умов парламентсько-президентської республіки принципово, щоб прем’єр-міністром став антикризовий менеджер. Новий прем’єр повинен мати досвід та чіткий план, як впоратися із викликами, які стоять перед країною.Насамперед виклики стосуються переговорів з МВФ та можливою газовою кризою.

За даними Мінфіну, Україна цьогоріч має виплатити 478 млрд грн боргів. Тільки до кінця червня виплати мають скласти 156 млрд. Це непідйомні кошти для держави, якщо не здійснити оперативних антикризових заходів.

Газова криза також є викликом для уряду. Непомірні тарифи на російський газ, який закуповують через європейські прокладки, – це пряма відповідальність уряду. Адже Кабмін встановлює тарифи на газ. Малоймовірно, що чинний склад урядовців здатний впоратися з проблемою ціноутворення.

Через такі прогнозовані проблеми вже сьогодні треба створювати нову коаліцію, призначати новий коаліційний уряд та відповідати на виклики. Від ефективної роботи уряду залежатиме, чи втримає Володимир Зеленський рейтинг до чергових виборів.

Про зміни виборчого законодавства я не кажу. За виборчий кодекс з відкритими списками голосів немає. Варіант – перейти на звичайну пропорційну систему з пониженим бар’єром. Але окремі парламентарі вважають, що такий законопроект має внести президент.

За чинною змішаною системою вибори проводити недоцільно. Ані чергові, ані тим паче позачергові. За таких умов новий склад парламенту може бути гіршим за теперішній.

Сергій Биков — Голова ІНПОЛІТ, політтехнолог (спеціально для «112 Україна»).