Кость Бондаренко: чи готові українці голосувати за кандидата-блогера?

Спершу — дві цитати. Перші слова належать одному моєму приятелеві, який свого часу іронічно зауважив: «Належність до української еліти визначається наявністю другого громадянства або хоча би дозволу на проживання в інших країнах». 
Друга цитата приписується Борису Березовському: «Дайте мені достатню кількість ресурсів, і я зроблю прем‘єр-міністром свого лабрадора».

На тлі скандалу з блогером Олександром Куницьким, який балотується по Харкову від партії «Слуга народу» і який, як виявилося, має ізраїльське громадянство, виникає ряд запитань. І навіть не до самої партії Зеленського, яка надто захопилася цифрами соціологів, згідно з якими сам бренд «СН» дає можливість успішно балотуватися будь-якому висуванцю, навіть лабрадору — тому й виставила по Україні масу кандидатів-«лабрадорів».

І не до Куницького (ну іноді люди, що правдами і неправдами оформлюють собі громадянство іншої країни, думають, що ця інформація не буде доступною іншим — про таких Лесь Подерв‘янський казав «хитрий і водночас наївний, як вовк у казці»).

Питання — до виборців. Ви дійсно готові голосувати за кандидата, головна чеснота якого — блогерство? Як на мене, у Верховній Раді мають писатися закони, а не блоги. Блогер — це осучаснений варіант бонвіана. Ми вже пережили парламент «громадських активістів», на черзі — «парламент блогерів»? А законотворчістю коли займатися?

Олександра Грановського, проти якого кандидує Куницький, звісно, можна вже зараз вітати — підбір конкурентів просто ідеальний: Кірш, Куницький. А от Україні з нашестям «лабрадорів» явно доведеться чекати кілька років, коли буде достроково розпущено «парламент блогерів» і у владу підуть представники інших не менш потрібних професій — мікроблогери, бютіблогери, спамери, хакери, СММщики тощо. Деякі — з подвійним і потрійним громадянством: еліта ж як не як!

Кость Бондаренко — відомий політолог, провідний експерт ІНПОЛІТ.