КРАХ ЗЕКОМАНДИ – СТРІМКИЙ УСПІХ ЗЕЛЕНСЬКОГО ОБЕРНУВСЯ ПРОГРАШЕМ НА МІСЦЯХ

Перефразовуючи Бернарда Шоу – мало хто бачить різницю між падінням велосипеда і крахом нації. Рейтинги Зеленського та його команди стрімко падають. І якщо замовні соціологічні опитування ще приховують цей факт, або принаймні показують це значно повільніше, ніж насправді, то вибори на місцях уже демонструють реальне становище ЗЕкоманди. Так, на виборах у Зінькові, наприклад, ми побачили яку підтримку і суспільний відгук має курс Президента та його монобільшості в Парламенті та Уряді.

Навряд чи хтось плекав сподівання, що антисоціальна політика команди нового Президента України отримає підтримку в регіонах. Глобальне електоральне розчарування — так можна назвати те, що ми сьогодні бачимо. Розпродаж українських земель, дискримінаційний трудовий кодекс, урізання зарплат освітянам та соціальної складової в бюджеті, невиконання стратегічних передвиборних обіцянок, недолугість військових рішень і здача інтересів країни, відсутність посадок корупціонерів і власна корупція, а також провал за провалом у комунікаційній стратегії всіх учасників Слуги народу дали свої плоди. Забігаючи наперед, варто сказати, що плоди виявились гнилуваті.

Стрімка популярність — явище тимчасове та нестабільне. І зараз ми бачимо яскравий приклад болісного падіння після неочікуваного злету. Такі падіння, як правило, стають нищівними. Зеленський на президентських виборах завоював неабияку популярність, зокрема завдяки образу бунтаря, який руйнує усталену патерналістську політичну систему. На цій хвилі команді піарників вдалося протягти у парламент «зелену» монобільшість Слуги народу. Утім, різка відмова від обіцянок, зміна курсу та орієнтації, низка непопулярних рішень потягли за собою очікуваний результат — розчарування електорату, почуття сорому за «здану» країну і депресію від незворотності тотального краху.

Відтак ми бачимо єдиний реальний результат — перші ж проміжні вибори до ОТГ показали, що рейтинг ЗЕкоманди стрімко валиться і просідає і процес цей уже незворотній. На виборах у Зінькові команда Володимира Зеленського провалилася просто з оглушливим тріском. А той факт, що «велика» команда не спромоглася знайти кандидата на посаду мера говорить про неспроможність зібрати елементарний людський резерв серед «своїх». Виходить, що у Слуг народу вже зараз настав кадровий голод. Тут виникає питання, що збираються робити Слуги на місцевих виборах, де буде потрібно знайти щонайменше 100 тисяч вірних і, важливо, розумних, розмовляючих людей, які підуть представляти їх у ради ОТГ, міські та обласні ради.

Рівень колапсу можна побачити у елементарній статистиці з зіньківських виборів. Цифри, як то кажуть, не брешуть.

Сергій Биков, Голова аналітичного центру ІНПОЛІТ