Місцеві вибори в Україні: що найперше ріже око?

Зайшов подивитися на результати виборів на сайті ЦВК. Перше що ріже око — вони різко розходяться з медійною картинкою. Взагалі, таке враження, що політичний процес, телевізор і плин життя пересічного українця розбіглися в різні сторони світу і забули один про одного.😶
Для колег результати точно не є новиною. У всіх, або майже у всіх, сайт ЦВК на вкладці)) А от для пересічного читача, який отримує інформацію не з першоджерела, може бути повно здивувань.
Якщо поглянути саме на результат партій (з огляду на вимоги Вибочого кодексу, яким запроваджено надмірну партизацію) то на першому місці — Слуги Народу (14,62%). Здавалося би перемога, перше місце, але не тут то було. У більшості партій на цих виборах мало місце загострення однакової хвороби — франшизації (продавали свої бренди «багатим і впливовим»). Та у Слуг, в наслідок нулячого партбудівництва, це носило татальний характер. На тлі загальнонаціональних рейтингів та самого факту, що це партія влади — цей результат виглядає посередньо. І близько не вичерпали той стартовий потенціал довіри громадян, який було задано парламентськими виборами. Це не катастрофа, як говорять на деяких каналах (все ж таки перше місце) але це її початок.
Друга серед партій — Батьківщина (10,28%). Сказати, що це перемога також складно, бо ще минулі вибори в ОТГ повсюдно були перші місця. Та перше місце серед опозиційних сил і рівнорозподілена підтримка по країні — це хороший заділ на новий електоральний цикл. Особливо, якщо буде приділено значно більше уваги з виборцями у містах. Ситуація з активною підтримкою ФОПів та конструктивною позицією щодо заходів боротби з пандемією може частково переломити цей тренд і дати друге дихання, але це потребує системної роботи. Знаходження між ЄС і ОПЗЖ — це потенційний заділ на стабілізуючу силу. Партійна машина «Батькіащини» підтвердила свою ефективність на виборах, тож тим, хто в чергове списував Тимошенко, на Турівській залюбки випишуть персонального облизня.
ЗаЖОП (9,70%), — третє місце. Звучить кепсько, але рівно до того моменту, поки не спустилися до рівня громад, а там виявляється, що присутність дуже розпорошена і монополії майже ніде нема. Тобто, фактором боротьби за ресурси (формування виконкомів та голосування за бюджет) будуть. Хитати ситуацію також. Але взяли значно менше ніж сподівалися і консолідувати електорат ПР (персональну грамоту всім, починаючи з Ахметова і до Труханова) — не змогли. Тож, реванш застряг в електоральному болоті і в найближчий час не очікується.
Четверті — ні не ЄС, а «ЗаМайбах» (9,50%). Сам в шоці. Проєкт для всіх ображених та вільнодумців, де всі сам себе, крім групи орієнтованої на палицю. Ставка Ігора Валерійовича на партію акціонерне товариство, де немає (підкреслю, що поки що) «лідерського єдіноначалія» — вистрелив. Подивимось як далі буде розвиватися, і як використовуватися.
І нарешті ЄС (8,90%) — п’яті. Зараз скажуть, що я знову не люблю Порошенка, але ж то не я, а виборці 😉 Мої симпатії чи ні, це не привід, казати що це поразка. Навпаки, жоден з екс-президентів не мав такого результату, тим паче, що вдалося взяти місця у всіх облрадах. А це вже ресурс з яким можна працювати. Звісно це не перемога, про яку розповідають на підконтрольних каналах, це скромний результат і отриманий завдяки витисканню максимум із власного електорального гетто, куди себе загнали минулою президентською кампанією. Саме вихід за рамки націонал-консервативного виборця — ключовий виклик, який поки виглядає нездоланним. На його шляху лежить шлакоблоком антирейтинг лідера.
Далі зі значним відривом ідуть Наш край (4,23%), Свобода (2,18%), Стратегія Гройсмана (1,45%), Пропозиція (1,36%), і інші локальні проєкти, ім’я яким легіон. І там, хто вмре, а хто житиме розсудить тільки час і український виборець.
Якщо і є переможець цих виборів, то це колективний самовисуванець (16,80%). Якби не було штучної партизації, то певен — цифра була би жо непристойності більшою. Це привід задуматися всім партіям, що претендують на загальнонаціональну підтримку.
P.S. колеги в коментарях слушно зауважили, що вага мандатів різних рівнів і від громади до громади може різнитися. Додам від себе: тому з точки зору реальної впливовсті кожної з політ сил, варто дивитися розподіл відсотків у кожному органі окремо.
Олег Саакян — політолог, член ІНПОЛІТ.