Що знаходимо у виборчих програмах трьох кандидатів про освіту і науку? — Багінський

ЗЕЛЕНСЬКИЙ: “Освіта – це майбутнє нації! Початкова освіта повинна формувати дитину щасливу. Загальна освіта – людину сучасних знань. Професійно-технічна освіта – людину, яка вміє. Вища освіта – людину майбутнього. Ми запровадимо принцип «гроші ходять за талановитим студентом». Кожен шкільний геній отримає освітній ваучер, який зможе витратити на навчання у будь-якому обраному ним закладі вищої освіти. Створимо всі умови для того, щоб державні та приватні заклади освіти отримали рівні права. Держава гарантуватиме прозоре та легке ліцензування, підтримку і розвиток приватної освіти. Ми відкриємо український ринок для кращих іноземних закладів освіти. Світ вдосконалюється щодня. Тому наш принцип – «освіта впродовж всього життя». Кожен матиме шанс підвищити свій рівень до того, який є затребуваним на ринку сьогодні. Українці – нація, яка навчається!”

ТИМОШЕНКО: «Всеохоплюючим пріоритетом Нового Курсу України, пріоритетом всього нашого українського життя ми визначили виховання, освіту та науку. І цей пріоритет буде першочергово забезпечено фінансовими ресурсами, сильними стратегіями та організаційними можливостями держави. Ми відновимо програми безоплатного позашкільного розвитку дітей. Держава буде мати спеціальні програми розвитку та освіти для особливо обдарованих дітей. За п’ять років ми піднімемо заробітні плати освітян – вихователів, вчителів, бібліотекарів та викладачів –до європейського рівня. В усіх навчальних закладах буде поновлено медичні пункти».

ПОРОШЕНКО: «Ми гармонізуємо структуру і зміст нашої освіти та науки з європейськими стандартами, приведемо структуру підготовки кадрів у відповідність із потребами економіки і вимогами конкурентоздатності країни. Інвестиції в освіту спрямуємо на підвищення оплати праці вчителів і викладачів, а також на можливості їхнього постійного професійного вдосконалення. Зокрема, йдеться про навчання передовим методикам за кордоном із обов’язковим використанням набутих знань в Україні».

Як бачимо, Порошенко і Зеленський говорять в першу про приватний ринок освіти, інвестиції, запрошення іноземних викладачів та врахування іноземних стандартів. Натомість, Тимошенко наголошує на державних інтервенціях в освіту, забезпечення фінансування освіту у пріоритетному напрямку. Варто зазначити, що найкращі і найефективніші системи освіти у Північній Європі, Японії, Сінгапурі сьогодні існують саме у контексті цілеспрямованого державного регулювання цієї сфери. Відповідно, підхід Порошенка і Зеленського де, пріоритетом є віддання освіти у приватний сектор і врахування лише кон’юнктурних потреб економіки є завідомо хибним.

Як тоді будемо фінансувати фундаментальні наукові галузі, які не дають віддачу за 5 років? Не треба бути наївними і думати, що прийдуть іноземні інвестиції і будуть забезпечувати всі потреби наших університетів. Іноземці заберуть краще, що у нас є — цінні інноваційні розробки та наукові кадри — і зараз талановиті українці працюють в університетах всього світу. Жодна іноземна країна не буде будувати в Україні систему освіти для нас — вони можуть лише допомогти, але працюватимуть в першу чергу на свої національні інтереси — це аксіома.

У «Новому Курсі» Тимошенко слушно вказується, що освіта і наука це не лише пріоритет економіки, це пріоритет всього українського життя, включаючи гармонійне виховання молодого покоління, стратегічний розвиток державного управління (хто через 5 років буде управляти, якщо всі поїдуть?), впровадження інновацій і підтримання обороноздатності (так, сучасні війни виграються за допомогою не лише зброї, а й інтелектуальних рішень).

Тому вкладати кошти треба у наукові школи і сучасних науковців, які працюють за міжнародними стандартами. Нинішні реформатори кажуть А, і не говорять Б: ті, хто працює за міжнародними стандартами мають отримувати міжнародні зарплати. Тобто, зарплати європейського рівня.

А на сьогодні складається враження, що українські науковці потрібні усім окрім власної країни. Тому і є не досконалими всі ці обмежені бачення нинішнього політичного режиму, що освіту має годувати ринок. Тільки освіта як стратегічний пріоритет розвитку ДЕРЖАВИ, у повному сенсі цього слова, забезпечить реальне зростання економіки і добробут людей.

Політолог Андрій Багінський, член незалежного пулу експертів ІНПОЛІТ