У чому відмінності операції штабу Об’єднаних сил від АТО? — Олег Саакян

Детальніше про призначення Наєва і відмінності нової операції штабу Об’єднаних сил від АТО в ефірі радіостанції Голос Столиці розповів політолог, членнезалежного пулу експертів ІНПОЛІТ Олег Саакян.

Як Ви розцініте слова Наєва про ті, что головного метою операции Об’єднаних сил на Донбасі є повне звільнення окупованих територій?

— Само собою іншу риторику від нього почути було б, мабуть, несподівано. У лавах військових сил є сили спеціальних операцій. Це проведення таємних спецоперацій, це проведення диверсійно-розвідувальної діяльності, це проведення підривної діяльності не мілітарного характеру, інформаційного тощо. Все це тепер буде підпорядковуватися Об’єднаному штабу. Відповідно, військовим, відповідно, стратегічному командуванню. Тому в цьому випадку можна трактувати це навіть не зі сторони того, що всі танки підуть у бій, а з точки зору того, що тепер є єдиний центр для керування, для планування широкого спектру дій, які покладені на плечі всіх силових відомств, зокрема, і відомств таємного характеру, які здійснюють свою діяльність на непідконтрольних територіях і прифронтових територіях для забезпечення безпеки України.

Тобто, атакувальні операції не виключені?

— Безумовно. Є операції, які можуть проходити зараз, є план Б, ситуація може змінитися у будь-яку сторону. Умовно кажучи, починаючи від певних зрушень у самій РФ, ми розуміємо, що є гіпотетична вірогідність навіть таких речей, і використання вікна можливостей українськими силовими службами, завершуючи, наприклад, черговою зміною ватажків на цих територіях і потребою проведення агітаційної, інформаційної діяльності для того, щоб саботувати процес або навпаки його направити в русло, потрібне Україні, або, наприклад, поява в прифронтових містечках у разі знову ж таки турбулентності на непідконтрольних територіях вже не донських козачків, а, наприклад, запорізьких. Луганська область на початку конфлікту дуже славилася цими десятками різних республік у різних містах.

Як це корелюється з мінським процесом? Як це корелюється з позицією президента України, який представлений у нормандському форматі і декларує відповідну позицію, що в пріоритеті політико-дипломатичний шлях врегулювання?

— Пріоритетом є безумовно дипломатичний, мирний шлях урегулювання. Але уявляємо собі ситуацію, що завтра Росія виходить з нормандського формату і, фактично, активізує агресивні та експансійні дії не тільки, можливо, на сході України, а в принципі, в нас дуже довгий кордон. У такому випадку українські військові сили мають бути готові як до відбиття, так і до можливого контрнаступу. Це і є у зобов’язаннях, зокрема, ОШ, який курує цей напрямок, з одного боку. З іншого боку, коли ми з вами говоримо про непрямі мілітарні засоби і спеціальні операції, проведення розвідки тощо, то само собою це може відбуватися і паралельно з Мінськом. Це жодним чином не йде в розріз пріоритетності мирного вирішення. Інша справа, що в Україні в цілому, на жаль, до сьогодні не вироблене бачення власної політики по непідконтрольним територіям. І само собою, у тих обставинах, які ми маємо, не буду зараз перелічувати всі тягарі ситуації, говорити про ефективність вироблення такого плану «Б» і ефективність реакції, на жаль, можна доволі скептично. І з багатьма «але».

Як у такому разі можна спиратися на рішення або на таємні операції керівника штабу об’єднаних сил, який має родичів на непідконтрольній території? Чи є острах того, що деякі операції будуть або зриватися, або противник буде поінформований?

— Ви абсолютно праві. І це вже робота українських спецслужб, зокрема, СБУ, які мали провести перевірки, і, відповідно, весь час моніторити цю ситуацію. Само собою, ця обставина кидає тінь і на персону очільника об’єднаного штабу, і я думаю, що для нього це ускладнює ситуацію, оскільки весь час йому потрібно буде, умовно кажучи, виправдовуватися, а 100% певні проблеми будуть так чи інакше. І якщо будуть щось робити, то в такому випадку проблеми будуть. І це само собою додає йому тяжкості в цій ситуації і додаткової відповідальності. Я би не сказав, що наявність родичів або віддалених родичів на окупованих територіях може бути обтяжливою обставиною номер один. Оскільки у більшості людей, які першими пішли в лави добровольчих формувань на сході України і взяли зброю в руки, це і батальйони «Донбас», «Дніпро», «Артемовськ», «Шахтар», «Шторм» тощо, є родичі на окупованих територіях. І саме ці люди і звільняли території, і Слов’янськ, Краматорськ, і, в принципі, налаштовані далі просуватися.

Але тут є інформація, що брат працював до останнього часу на державній службі в адміністрації у відділенні Пенсійного фонду РФ у Криму?

— Само собою, це для українських спецслужб виклик для того, щоб моніторити цю ситуацію і вести її. І само собою, вони мають наглядати за будь-якими військовими персонами, які пов’язані з очільниками окупаційних адміністрацій і колаборантами на посадах. Але знову ж таки таких випадків і персональних сімейних трагедій дуже багато. І я сподіваюся, що це дасть навпаки додатковий поштовх новопризначеному очільнику для того, щоб з більшим завзяттям доводити, що ці наші з вами застереження безпідставні.

РФ якось відреагує на такі заяви Наєва?

— РФ відреагує, безумовно. І дипломатично, і вже неодноразово реагували. І під час прийняття цього законопроекту. Але кардинально це ситуацію не змінить. Якщо говорити про реакції поза словами, то по лінії фронту реагувати зараз немає жодного сенсу, всі окопані дуже серйозно. Так чи інакше контекст буде й так загострюватися. І ця ситуація, я думаю, кардинально, не вплине на нього.