В Україні шарманку грають одні й ті самі «діячі» — Валентин Гладких

Политолог, член независимого пула экспертов ИНПОЛИТ,  аналитик общественной организации «Слово и Дело» Валентин Гладких на своей странице в соцсети Facebook рассказал, почему нынешней власти не удается бороться с коррупцией.

«Люстрація, люстрація, люююстрааааційййааа!» — слідом за Д’Артаньяном можна сміло оспівувати чи то прекрасну небіжчицю, яку спокусили, «поматрослілі і бросілі» молоді непідкупні революціонери, чи то мертвонароджене дитя, що так і не з’явилося на світ божий з революційного лона Євромайдана. Майданівські «контрацептиви» виявилися якісними  🙂

До чого це я? А до того, що, спостерігаючи за всіма цими палкими дискусіями, які точаться навколо створення Антикорупційного суду, особисто я відчуваю дежавю – все це я вже чув неодноразово. Спочатку під час прийняття Закону України «Про очищення влади», потім у процесі створення НАЗК, ще трохи пізніше під час народження НАБУ та САП. І якщо подивитися на ті дискусії з перспективи сьогоднішнього дня, матимемо всі підстави передбачити майбутнє Антикорупційного суду.

Яким буде це майбутнє? Про це можете прочитати, наприклад, у блозі Петро Олещук «Чому люстрація провалилася? Бо вона нікому не потрібна», де на прикладі керівника Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті пана І.Сологуба наочно продемонстровано всю неефективність запровадженої Законом України «Про очищення влади» процедури люстрації.
Сидить собі така «непомітна» людина на «хлібно-ікорному» місці з часів злочинного режиму Януковича, призначає на ключові посади своїх рідних і близьких, викручує руки імпортерам та експортерам у портах, «забуває» зазначити у декларації власніть, придбану за роки звитяжної праці біля державного корита, і нікому до того нема діла.

І скільки таких «сологубів-душегубів» сидять по Україні на «хлібних» посадах, контролюючи корупційні потоки, збагачуючи себе та тих, хто їх на ці посади свого часу поставив? Легіон! Сидять і сидіти будуть! Ні, не за гратами, борони боже, а у шкіряних кріслах просторих кабінетів. Між іншим, проти Сологуба НАБУ начебто порушило низку досудових розслідувань, але це не заважає йому обіймати посаду, не зупиняє роботи його корупційних схем.

Чому так відбувається? ТОМУ ЩО БАКТЕРІЇ ЗАЗАВИЧАЙ НЕ СТВОРЮЮТЬ АНТИБІОТИКІВ! Навпаки роблять все інше, щоб смертельні для бактерій антибіотики НІКОЛИ НЕ З’ЯВИЛИСЯ! Причому, діяльність продисвітів-алхіміків, які торгують «філософським каменем» та ліками від усіх хвороб, паразитам навіть подобається, бо нічого іншого крім ефекту плацебо ліки алхіміків дати не можуть. Тож можна залюбки дозволити всіляким продисвітам наживатися і робити кар’єру, впарюючи легковірним крейду за ціною антибіотиків.

Між іншим, пригадую, як ще на етапі розробки та обговорення законопроекту про «очищеня влади» або так звану люстрацію, з боку експертів лунало чимало зауважень та застережень стосовно цілої низки положень законопроекту. Але тоді будь-яке критичне зауваження сприймалося «активістами» геть вороже: вистуапаєш проти «люстрації» — «посіпака злочинного режиму». І пояснити людям, що виступати проти недолугого законопроекту, який жодним чином не дозволить очистити владу, зосвім не означає виступати проти очищення влади чи тим більше бути посіпакою злочинного режиму. Швидше навпаки, справжніми посіпаками злочинного режиму мабуть варто вважати тих, чий закон дозволив успішно уникнути люстрації та лишитися на посадах всіляким сологубам-душегубам.

Те саме можна сказати і про НАЗК, і про НАБУ, і про САП. А у перспективі і про Антикорупційний суд. І відзначте для себе, що шарманку грають ті самі «діячі», які своєю амбіційність та некомпетентністю по суті поховали ідею очищення влади, впаривши суспільству недолугу «псевдолюдстацію».

Можна було б присвятити сьогодні пісню цим діячам — пседо-Д’Артаньянам та загубленій ними ідеї очищення влади. Втім буде їм мабуть зажирно. Тож сьогодні пісня у подарунок присвячується тим, від кого задяки зусиллям «люстраторів» та «антикорупціонерів» так і не вдалося очистити владу. Правда, мабуть не можна так категорично оцінювати звитягу «антикорупціонерів» та «люстраторів», зрештою, їм вдалося дорватися до влади і тепер «сідят атлічна на варьє тряпкі ат кутур’є»…

Словом, думайте самі «потєряни годи», що минули з часу Революції Гідності чи ні…