Європейська інтеграція України: режим «уповільненої дії» — Наталя Гузь

Наталя Гузь, виконавчий директор аналітичної групи «Левіафан», кандидат історичних наук, член ІНПОЛІТ написала статтю для третього аналітичного збірника статей і рекомендацій ІНПОЛІТИКА, який був повністю присвячений питанням внутрішньої політики та впливу іноземних акторів на українську політику.

Європейська інтеграція України: режим «уповільненої дії»

Україна, в умовах порушення територіальної цілісності з боку Росії, веде активні пошуки свого місця в європейських інтеграційних процесах. Першочерговим завданням для держави на сучасному етапі існування є налагодження співробітництва з країнами ЄС, європейськими організаціями та інституціями.

У сучасному світі розвиток держави залежить від впливу зовнішніх факторів, і, водночас, відносини держави з іноземними інституціями, у свою чергу, залежать від її внутрішнього розвитку. Кожна країна прагне створити таку модель суспільно-політичних відносин, яка б дозволяла максимально використовувати всі ресурси і можливості. Зважаючи на те, що Європа розробила свою систему моралі та права як культуру буття, нормативну систему, незалежну від релігійних уявлень, вона є цікавою для українського суспільства, яке шукає шляхи до гармонізації правопорядку та життєвого укладу.

Чітким постає розуміння того, що Україна досягла точки біфуркації у своєму розвитку, а отже актуальним, як ніколи, постає питання визначення векторів подальшого поступу держави. Аби в Україні не затвердився режим так званої напівдемократії, що постає абсолютно реальним і, водночас, загрозливим для держави, необхідним є формування іншої суспільно-політичної перспективи. Це, у свою чергу, постає можливим лише за умови інтеграції України до європейського співтовариства.

Варто зауважити, що складовою частиною правового механізму взаємодії України з ЄС є колізійно-правовий механізм, який базується на необхідності визнання основних принципів права, гармонізації та уніфікації нормативно-правових приписів, впровадженні їх у національну систему джерел права. У зв’язку з цим виконання Україною Угоди про асоціацію з ЄС виступає важливим індикатором ефективної взаємодії України з ЄС. З огляду на це, слід розуміти, що з 1 грудня 2016 року по 1 листопада 2017 року Україна мала виконати 86 зобов’язань перед Європейським Союзом. На сьогодні виконано лише 10 зобов’язань, що дорівнює 11%. Серед виконаних зобов’язань є: 5 у галузі технічних бар’єрів у торгівлі, по 2 у галузі захисту прав споживачів та соціальної політики, а також 1  у галузі діяльності компаній.

Варто зауважити, що виконання Україною Угоди про асоціацію з Європейським Союзом відбувається дуже повільно і з порушеннями термінів, прописаних в самій Угоді. Очевидними причинами, які негативно впливають на цей процес, є нестача політичної волі осіб, які входять до керівного складу держави. Адже справа не в тому, що державний механізм є мало дієвим на даний момент, а в тому, що керівництво держави не здатне до послідовної реалізації поставлених цілей у сфері влади. До цього всього додається також неспроможність кадрів відповідних інституцій, бюрократизованість процесів прийняття законодавчих актів, суперечки між державними органами стосовно розподілу повноважень, а також конфлікти між різними гілками влади, і, окрім того, між усіма зацікавленими сторонами. Успішність подальшої взаємодії України з Європейським Союзом значною мірою залежить від розвитку держави, її внутрішньої політики та пере форматування керівного складу держави, або, хоча б, зміни ставлення керівництва до своїх прямих обов’язків.

Враховуючи проблеми, що є характерними для сучасного суспільства, всі процеси, пов’язані з поглибленням демократизації, є візитною карткою України, яка стає визначальною у євроінтеграційній стратегії. Підписавши Угоду про Асоціацію з ЄС, держава дала чітко зрозуміти, що не поступиться політичною домінантою інтеграційного процесу. Водночас, задля майбутнього Україна повинна ствердитися як самодостатня демократична країна, яка не лише ви́знає, але й дотримуватиметься європейських принципів, цінностей та стандартів. В протилежному випадку – відбудеться повернення курсу в бік Російської Федерації, що закінчиться дійсно громадянською війною.