Юлія Осмоловська підбила підсумки візиту Помпео в Україну

Майстерність слова та конструктивна невизначеність як результати візиту держсекретаря США Майка Помпео в Україну.

Довідчені переговорники добре знають ціну креативній майстерності слова, яка може сприяти поступу там, де більш чіткі зобов»язуючі формулювання можуть створити ризики завести переговори у глухий кут.

Мистецтво говорити розмитими дипломатичними виразами у формі «конструктивної невизначеності» дозволяє підтримувати діалог та вигравати час до моменту, коли можна більш предметно говорити з питань, за якими є розбіжності.

Саме це і було продемонстровано Майком Помпео в ході спільного брифінгу з президентом України В.Зеленським 30 січня ц.р. У багатьох, хто не обізнаний з тонкощами дипломатичної гри, склалося враження про дійсно «теплі відносини» між Україною та США, на які — за переконаннями В.Зеленського -«не вплинуло питання імпічменту Дональда Трампа».

Втім, реальна картина далека від оптимізму. Імпічмент Трампа як «Дамоклів меч» ще довго висітиме над українсько-американськими відносинами, навіть після очікуваного результату голосування у Сенаті США 5 лютого. Україна продовжуватиме залишатися токсичною для американського політичного істеблішменту аж до самих виборів у листопаді 2020 року.

Наведу лише декілька розривів у логіці заяв М.Помпео та В.Зеленського, достатніх для того, щоб зрозуміти, що для двосторонніх відносин США та України візит американського посадовця не став більше, ніж ритуальна демонстрація підтримки без посилених зобов»язань.

М.Помпео говорить про поступ у відносинах і відновлення роботи Комісії стратегічного партнерства. При цьому, він старанно уникає коментарів щодо перспектив призначення посла та спеціального представника держдепу у справах України. Як може працювати така Комісія без цих важливих ланок? На якому рівні відновлено Комісію (попередня працювала під головуванням президента України та віце-президента США)? Жодних анонсів цього разу.

Конструктивна невизначеність М.Помпео щодо перспектив візиту В.Зеленського до США у час, «коли буде значний прогрес», тільки програла після заяви нашого президента, що він «готовий їхати хоч завтра», аби було «що важливе обговорювати». Значить, на сьогодні у відносинах США та України немає нічого важливого для обговорення? І хто має забезпечувати цей самий «значний прогрес»? Держдеп і сам Майк Помпео? Білий дім? Конгрес? Посол і спецпредставник США як марення невизначеного майбутнього?

Що там із зустріччю з президентом РФ, до якої закликав пан Зеленський влітку минулого року у оновленому форматі за участі президента США Д.Трампа та тодішнього прем»єр-міністра Великої Британії Т.Мей? Будапештський формат переговорів?…

…Втім, перебуваючи у Білорусі, пан Помпео став більш відвертим і заявив президенту Лукашенко, що, попри всі зусилля партнерів, тільки Україна та Росія можуть вирішити конфлікт між собою.

Усвідомлення та прийняття цієї жорсткої реальності — вже півшляху до перемоги. Час дорослішати та ставати прагматичним гравцем без сентиментів. Конструктивну амбівалентність прибережімо для маскування власних кроків у своїх інтересах.

Юлія Осмоловська — член незалежного пулу експертів ІНПОЛІТ.