Заступник Київського міського Голови, Секретар Київради Володимир Бондаренко та Сергій Биков в ефірі телеграм-каналу PolitrukUA

Дісклеймер
На сайті аналітичного центру ІНПОЛІТ ми публікуємо серію обговорень, які провів Сергій Биков із гостями телеграм каналу PolitrukUA

Принагідно запрошуємо підписатись на PolitrukUA у телеграмfacebook та Youtube

Биков
Доброго вечора, друзі, сьогодні п’ятниця 6 травня на годиннику 18:57. І це означає, що ми розпочинаємо наш щоденний стрім на телеграм-каналі PolitrukUA. Ви можете дивитись наші трансляції у телеграм, у фейсбуці на сторінці PolitrukUA і у моєму профілі у фейсбук Сергій биков, тож підписуйтесь, надсилайте посилання на цю пряму трансляцію своїм друзям і знайомим, оскільки в мене сьогодні абсолютно фантастичний гість. Це заступник Київського міського голови, а також Секретар Київради Володимир Бондаренко. Володимире, доброго вечора!

Бондаренко
Доброго вечора.

Биков
Давай розпочнемо з такої гарячої події. Сьогодні сталась пожежа у Києві в готелі. Скільки людей постраждало? Скільки врятовано, як взагалі там ситуація?

Бондаренко
Ну дивись, ситуація там станом на цей момент контрольована стосовно врятованих і стосовно жертв інформацію зможу надати впродовж ефіру. Зараз треба уточнити у рятувальників, але на фоні ситуації з можливими прольотами в Київ ну, здавалося всім, всі мали бути значно обачнішим. У побуті навіть, але що є – те є.

Биков
На загалом, як я читав за останньою інформацію, там більше сотні людей вдалось врятувати.

Бондаренко
Ну от тому я й кажу, що цифри треба уточнити, тому що більше сотні – це така інформація, доволі розпливчата.

Биков
Ти знову ж таки, як Секретар Київської Міської Ради, розкажи більше про ініціативу щодо заборони використовувати автомобілі, в яких встановлено прямоток. Це рішення ініціювали депутати Євгенія Кулеба, Ксенія Семенова та Максим Нефьодов. До речі, Семенова пояснила: “через ракетно бомбові удари, обстріли, звуки сирен під час повітряних тривог. Це все підсилило наше сприйняття звуків. У результаті гучний шум від транспортних засобів, які використовують у своїй конструкції систему випуску відпрацьованих газів “прямострум” та інші вихлопні системи, де відсутній звукопоглинач – виступає часто негативним тригером”. Поясни, відсьогодні вже вже не можна їздити з прямотоком чи ще можна?

Бондаренко
Уточню: це поки що проект рішення. Він був зареєстрований тільки два дні тому. У Київській Міській Раді він ще не голосувався. Голосувати, швидше за все, будемо наступного тижня. Ситуація схожа, мабуть, з нашою забороною на проведення феєрверків, яка триває з 2015 року в місті Києві. Дійсно, для певних категорій людей звук автомобіля з прямотоком може викликати, м’яко кажучи, подразнення. Але точно не впевнений, що ми цей проект рішення ухвалимо без змін. Швидше за все, що туди будуть внесені певні правки, які зроблять якийсь перехідний період. Ми розуміємо, що ми не можемо сказати, що сьогодні ми там проголосували і з завтрашнього дня ви не можете їздити. Зрозуміло, що необхідно внести певні, конструктивні зміни в свій автомобіль, аби відповідати стандартам і це потребує часу. Але насправді, це навіть безвідносно до війни, безвідносно до обстрілів, безвідносно до бойових дій в принципі… Якщо ми з вами живемо в європейській країні, то зрозуміло, що такі автомобілі мають поступово відходити.

Биков
Ну давай і далі до громадського транспорту. Як загалом ходить громадський транспорт? Ми чули ініціативу про відновлення плати за проїзд у громадському транспорті. Коли цього очікувати і що буде далі?

Бондаренко
Поки що ми орієнтуємося, що це відбудеться з 16 травня. Це дійсно відновлення платного проїзду, відновлення системи автоматизованого автоматизованої оплати проїзду. Станом на сьогодні громадський транспорт вже курсує майже у довоєнних графіках. Таку ситуацію маємо з інтервалом руху метрополітену. Фактично, з інтервалом у 10 і трохи більше хвилин курсують автобуси, курсують трамваї, курсують тролейбуси. Зрозуміло, що за цей період, коли метрополітен працював в режимі цивільного укриття, жодної оплати проїзду не було і жодної оплати перебування там не було. Наземний громадський транспорт перевозив людей безкоштовно. Це дійсно колосальні збитки для підприємств транспортної галузі. На початку воєнних дій ми змогли цю ситуацію трошки виправити за рахунок резервного фонду місцевого бюджету. Але, нажаль, з тими надходженнями, які є на сьогодні до київського бюджету, ми не можемо, на жаль, тримати громадський транспорт безкоштовним далі. Збільшується пасажиропотік – це тепер не тільки об’єкт укриття. Це тепер фактично повноцінний рухомий склад. Кількість пасажирів зростає. Якщо місяць тому, наприклад, громадський транспорт був фактично пустим, то сьогодні він якщо не повністю забитий, то принаймні точно сидячі місця зайняті. І там третина десь стоячи. Тому я вважаю, що це нормальне відновлення. Ми всі повертаємося до столиці. Ми всі починаємо відновлювати бізнес та починаємо виходити на роботу. Отже, громадський транспорт точно так же має повернутися до платного режиму.

Биков
Ти сказав про бюджет, про те, що у метрополітену недостатньо коштів, щоб надавати безкоштовний проїзд киянам. Загалом яка ситуація з бюджетом столиці? Адже під час воєнного стану велика низка підприємств або призупинили свою діяльність або взагалі ліквідувались. Люди переїхали, підприємства релоковано. То що з надходженнями до міського бюджету і які є джерела покриття того дефіциту міського бюджету, окрім субвенцій з державного бюджету?

Бондаренко
Постраждали в першу чергу податкові надходження. Податок на доходи фізичних осіб формував майже половину столичного бюджету. Це критична нестача, і я нагадаю, що рік ковіду коштував міському бюджету п’ять мільярдів гривень. Я б не хотів бути поганим предвісником, але за попередніми оцінками, на кінець цього року ми можемо мати дефіцит бюджету втричі більше, ніж мали від ковіду. Тому, на жаль, компенсаторів станом на сьогодні фактично немає. Державний бюджет не може забезпечити весь той обсяг субвенції, який міг би бути в довоєнний час – ми це розуміємо. Будемо говорити про можливість певних кредитних коштів. Будемо говорити про можливості міжнародних фондів та донорів. Але, на жаль, нам треба буде підготуватися і до того, що буде ряд непопулярних кроків у органах державної влади, в органах місцевого самоврядування, на комунальних підприємствах і установах. Тобто, частина людей зараз вже перебуває на простої, вона може збільшуватися пропорційно, але от на мою думку, як керівника (в мене в прямому підпорядкуванні 275 осіб), я дійсно вважаю, що краще зараз, аби люди побули на простої, аніж ми будемо десь після літа звільняти людей.

Биков
Нагадаємо, що тоді, коли люди перебувають на вимушеному простої, вони отримують частину заробітної плати.

Бондаренко
Третини так дві третини від посадового окладу.

Биков:
Щоб якось додати грошей, Президент України ініціював спеціальну платформу UNITED24 і відповідний сайт U24.gov.ua там можна зробити внесок дуже легко. Ось я зараз в нас на екрані демонструю, як виглядає цей сайт і можна самому обрати куди направити кошти: це оборона та розмінування, медична допомога або відбудова країни. І ви можете обрати будь який спосіб благоодійного внеску, як вам зручно: кредитна картка, банківський переказ, можете навіть відправити гроші через PayPal або навіть через криптогаманець. Це також додатковий інструмент для того, щоб додати Україні грошей і допомогти з будь яких куточків світу і ці гроші одразу перераховуються на рахунок Національного Банку України з відміткою, на що ці гроші мають піти. Скажи Володимире, ви збираєтесь, як місто Київ, запроваджувати якісь додаткові кредитні програми, брати позики у міст побратимів або звертатись до міжнародних фінансових організацій?

Бондаренко
Ми зараз вивчаємо ці питання, перебуваючи і в постійному діалозі з міжнародними нашими партнерами і з містами побратимами, але залучення кредитів фактично можливе тільки після завершення воєнного стану. Відповідно, поки що це малоймовірно, але точно над цим наші фінансисти продовжують працювати, продовжують шукати певні механізми для отримання донорських коштів. Київ, насправді, з точки зору бойових дій постраждав кратно менше, аніж приміські зони. Нам є що відновлювати, але слава Богу, не в такій кількості і не в таких обсягах. Я минулого тижня був Страсбургу, ми говорили як на рівні Парламентської Асамблеї Ради Європи, так і на рівні муніципалітету Страсбурга. І ми перш за все говоримо, що критична допомога сьогодні необхідна містам Київської області, які фактично повністю зруйновані. Після цього допомога буде необхідна Києву. Тому кредитні кошти та донорські кошти, які надійдуть як благодійна допомога, вже нехай будуть спрямовані конкретно на ті міста, які нам треба відбудовувати фактично з нуля.

Биков
Щоб завершити тему транспорту, з якої ми перестрибнули на історію з фінансами. Київський метрополітен інформує, що перший етап збору пропозицій для перейменування п’яти станцій метро завершено. Загалом своєї ідеї подали понад 18 000 охочих, зараз відкрито другий етап вже голосування. Для того, щоб обрати нові назви станцій, ви можете на фейсбук сторінці київського метрополітену знайти посилання для голосування. Ось так воно виглядає. І відповідно, можна обрати, наприклад, для станції “Дружби народів”: “Ботанічна”, “Європейська”, “Єдності України”, “Звіринецька” або “Героїв Маріуполя”. Як буде далі запроваджуватись це перейменування і що з приводу дерусифікації інших топонімів, які є в місті Києві?

Бондаренко
Давай тоді крок за кроком. Дійсно метрополитен з понеділка оголосив голосування, щодо кожної станції п’ять найбільш пріоритетних назв, щодо яких надійшло більше пропозицій. Всього надійшло понад 18 800 пропозицій стосовно назв станцій метрополітену. Давай дочекаємося 9 травня, коли завершиться голосування, і з того вже будемо обирати назви нових станцій. Вони мають бути оформлені проектом рішення Київської міської ради. На наступному тижні мають за це проголосувати. Що стосується вулиць, тут трошки історія інша 467 об’єктів так або інакше пов’язані з політичними, культурними діячами російської федерації, якщо можна зараз її так назвати, з білоруссю. Вони пов’язані з певними подіями, в тому числі міфічними подіями радянської історії. Вони пов’язані з необхідністю певного переосмислення, тому що також не всі постаті, які працювали під час радянської влади, вони були однозначними. Тому 467 об’єктів нами було виставлено на збір пропозицій. Дійшло пропозиції приблизно стільки ж, скільки до станцій метрополітену. До частини об’єктів – 70, якщо не помиляюся, пропозицій не надійшло взагалі. Хтось пропонував: “Давайте ми переосмислимо найменування”. От, наприклад, у нас є вулиця білоруська і у нас є значна частина білоруської спільноти – це здебільшого люди, які вимушено покинули білорусь через дії режиму лукашенка. Там є пам’ятник білоруським добровольцям, які загинули під час російсько української війни. Тобто, назву давайте переосмислимо. Десь були пропозиції щодо точної зміни. Десь були пропозиції назви взагалі чіпати, зважаючи на те, що це 467 об’єктів, зрозуміло, що їх дуже швидко опрацювати неможливо. Ми зараз обираємо з-поміж цих об’єктів 15, 20 пріоритетних, які також вийдуть. На електронне рейтингове голосування всі інші об’єкти підуть. У Київ Цифровий це відбудеться. Вже анонсують десь за 15 – 20 днів. Туди підуть близько 380 об’єктів, і всі кияни належно будуть поінформовані про це голосування і зможуть вибрати назву. Звичайно, що ми не очікували, що пропозицій буде мало, але точно ми їх не очікували 20 000 – це зрозуміло. Тому часу треба на це трошки більше. Багато доволі об’єктів. Але я сподіваюся, що точно 15 – 20 київська міська рада наступного тижня вже наново іменує. Ми продовжимо цю роботу і вона буде завершена десь до середини літа. Але я хотів би точно сказати, що, маємо зараз завершити історію з російською культурною окупацією. Тому що як тільки ми почали цей процес, почали пропонувати об’єкти для обговорення, для збору пропозицій, почали лунати такі дуже цікаві закиди: “ви намагаєтеся вирвати частину світової культури” чи ще щось. Насправді ніхто і нічого не намагається вирвати. Ніхто не забирає книжки з бібліотек, ніхто не забороняє слухати музику, ніхто не забороняє ходити на концерти. Разом з тим, от мало хто знає, що в місті Києві була до 1978 року вулиця Вільяма Шекспіра. Після 78 року її не стало. Чому? Мабуть, ніхто ж не буде сперечатись, що Шекспір – це яскравий представник світової культури?

Биков
Абсолютно.

Бондаренко
Справа в тому, що кожна держава, яка так або інакше окуповує певні території, вона насаджує і своїх представників світової культури. Відповідно, назви, які сьогодні є – в них немає нічого поганого, але вони мають бути здебільшого на території росії. В Україні є свої представники світової культури – вихідці з України, є свої науковці, є свої відомі лікарі. Є врешті решт свої письменники, свої поети, свої композитори і свої герої. Ми маємо перш за все виключно в пам’ять про своїх представників культури їх увіковічувати. Я днями дивився результати нового соціологічного опитування, щодоо зміни назв вулиць. Так 74-75% виступають за зміну таких найменувань. Поки в суспільстві є запит на зміну – ми маємо цей шлях пройти. Маємо його пройти у якомога коротший термін. Та головне у даній ситуації – інше. Це унікальна можливість одномоментно виправити ті помилки, які не виправлялися з 1991 року. От нам здається, що це не важливо, але я нагадаю, що росіяни перше, що взялися робити в Маріуполі – вони почали перевішувати таблички з назвами. Для них це мегаважливо, що там є представники “руського міра”. Вони, можливо, ніколи не читали Товстого, але це буде використовуватися російською пропагандою для пояснення, чому треба йти на іншу територію і захищати цей “русскій мір”. В тому числі через те, що тут увіковічнили, а зараз намагаються сплюндрувати, представники цієї російської культури, яка є частиною світової. Ще раз, ніхто нікого не примушує. Книжки не забираємо, музику не забороняємо, слухайте, будь ласка. Але топоніми в Україні мають бути виключно українськими і жодних проблем в цьому немає.

Биков
Слухай, я абсолютно підтримую таку історію, бо дійсно ніхто зараз не буде сумувати, наприклад, за станцією метро “Леніна”, яка потім стала “Театральною”.

Бондаренко
Ніхто навіть не згадає зараз станції “Комсомольська” чи “Піонерська”, хоча вони також були.

Биков
Абсолютно. Яка ситуація з гуманітарною допомогою в столиці? Ми бачили звіт центрального гуманітарного штабу, який утворили при Офісі Президента. Вони звітують про те, що з 11 березня по 5 травня усього в Україну приїхало 280 000 тонн гуманітарної допомоги. З них до столиці приїхала вже майже 50 000. Це тільки з 11 березня по 5 травня. Що саме потребують додатково ще кияни? Чого, можливо, не вистачає? Якщо ми повертаємось до гуманітарного штабу, також заступник керівника Офісу Президента Кирило Тимошенко повідомляв, що Вінницька область має надіслати до києва 420 000 продуктових наборів як область – побратим. Відповідно, в Україні створено систему, коли одна область відповідає за іншу, за інші міста. Так, наприклад, Дніпропетровська відповідає за цілі три 3 області: Харківську, Луганську і Донецьку. Що з цією гуманітарною допомогою, що потрібно ще киянам?

Бондаренко
Давай крок за кроком. Ну по-перше, Слава Богу в місті у нас із тобою логістичних проблем з продуктами харчування немає. Вони були на перших тижнях війни. Потім бізнес почав поступово налагоджувати логістику. Відповідно, такого критичного браку продуктів харчування і товарів першої необхідності в місті не було. А в той же час, гуманітарна допомога, яка приходила (продукти харчування і санітарно гігієнічні вироби), розподілялась через територіальні центри соціального обслуговування для тих людей, які залишалися в Києві і залишились більш соціально вразливими. Це пенсіонери, малозабезпечені, це ті, хто не виходив з дому, а хтось перебували у сховищах. А що відбувається зараз? Зараз продовжується робота і про те, про що говорив Кирило Тимошенко – це робота з формування так званого продуктового резерву і резерву санітарно-гігієнічного на випадок поновлення бойових дій. Київ сьогодні продовжує формувати цей резерв. Я не буду в ефірі називати цифри, але скажу, що у випадку поновлення бойових дій на території Київської області і біля Києва – ми точно забезпечимо всіх. А тому, з Офісом Президента, з Кабінетом Міністрів ми у постійній комунікації і продовжуємо формувати резерв. Дійсно, Вінницька область частково закриває певну потребу – 420 000. Це й продуктові набори, це й санітарно-гігієнічні вироби. Робота йде. Звичайно, що вона не може бути виконана в два – три дні. Але точно, станом на сьогодні, в нас є вже певна частина готова, яка знаходиться в різних складах. І точно так само Вінницька область поступово направляє на Київ продукти харчування і санітарно-гігієнічні вироби. Будемо сподіватися, що до кінця травня вся робота буде завершена у повному обсязі. Київ, на жаль, серед інших регіонів України – найбільший реципієнт. Тому що у нас по різним підрахункам проживало близько 4 мільйонів населення до війни. В критичні дні бойових дій на території міста перебувало, м’яко кажучи, в 4 рази менше людей. Тому, звичайно, ми десь орієнтуємось на таку середню потребу.

Биков
Якщо ти вже зачепив питання переселенців, скажи, скільки їх загалом сьогодні у столиці перебуває, бо ми чуємо постійно різні цифри. Хтось каже про 10 000 тимчасових переселенців хтось називає інші цифри. І чому така відмінність у цифрах? Наприклад, десь 10 тисяч, а десь 30 тисяч.

Бондаренко
Це зареєстрована кількість переселенців. Вона зараз в районі 30 000 осіб. Що це означає? Це означає, що людина прибула до міста з території, де ведуться бойові дії і стала на облік в органах соціального захисту. Чому можуть звучати різні цифри? – Починаючи з кінця лютого, Київ був і залишається найбільшим хабом для евакуаційного транспорту. Це евакуація як залізницею, так і автомобільним транспортом, тому кількість вимушених переселенців, які пройшли через Київ, ми з вами навіть не підрахуємо. Дай боже, щоб Укрзалізниця колись змогла назвати доволі приблизну цифру. Ми з вами пам’ятаємо, як відходили евакуаційні поїзди. Там дійсно не було як туди потрапити. 30 000 – це ті, хто залишилися в Києві. Це ті, хто не поїхав через Київ транзитом. Але знову ж таки, це тільки ті, хто точно став на облік в органах соціального захисту. Скільки ще людей в нас з вами проживає у родичів, знайомих друзів? Ми поки що не знаємо. Це не унікальна історія. Це така ж історія у нас в інших країнах європи, де є наші вимушені переселенці. Ті люди, які проживають, як правило, у друзів, знайомих і родичів – вони не йдуть ставати на облік як особи, які потребують захисту. І, відповідно, муніципалітет їх не враховує. Тому ситуація у нас десь типова. Якщо людині не потрібен додатковий захист чи додаткові соціальні послуги, звичайно, що вона може не ставати на облік в органах соціального захисту. Давайте чесно говорити, ми теж з вами сподівалися, що війна завершиться за тиждень, потім за місяць, потім ще за якийсь період. Сьогодні ми розуміємо, що виходимо у якщо не марафон, то напівмарафон. Це означає, що діти мають піти в дошкільні навчальні заклади. Це означає, що діти мають йти до школи. Це означає, що люди хворіють і їм треба медична допомога. І далі, далі й далі. Тому незважаючи на те, що родичі, знайомі і друзі створюють належні умови, я рекомендую нашим співгромадянам ставати на облік у відповідних муніципалітетах. Тому що це точно допоможе вам в подальшому і допоможе нам для розуміння потреби в додаткових заходах. Про що я кажу? Наприклад: в нас з вами точно станом на сьогодні немає жодної необхідності відкривати всі дитячі садки місті. Дитячі садки у Києві будуть відкриватися за кустовим принципом. Тобто, якщо ми розуміємо, що на певній території району проживає належна кількість дітей – ми визначимо дошкільну установу десь по центру цього району, до якої ця кількість дітей піде. У них буде рівновіддаленість від їх будинку. Якщо ми не розуміємо, скільки дітей вимушено переміщених осіб проживають на цій території і ми відкриємо такий кущовий садок, то для нас може стати великою несподіванкою, коли батьки все ж таки захочуть привести дітей до дитячого садка, де буде бракувати всім місць. Тому у даному випадку я переконаний, що тут ми маємо працювати в повному партнерстві. В цьому нічого поганого немає, чи як би це сказати, незручного. Всі ми через війну щось втратили. Тому ті, хто змушено переїхати зі своїх домівок до інших міст. Будь ласка, звертайтеся до муніципалітетів. Це нормально, і це означає, що спільно, у координації ми зможемо вирішити, будь які проблеми, які є.

Биков
Абсолютно погоджуюся. Сьогодні саме спілкувався з мером Львова, Андрієм Садовим. Він каже, що з 200 000 переселенців до Львова, які, знову ж таки зареєструвались, близько 50 000 залишаться у Львові і після війни. Тобто, вони мають розраховувати місця і для їх дітей у школах, садочках і загалом готувати інфраструктуру до того, що кількість мешканців Львова збільшиться. Я думаю, що така сама історія і у Києві?

Бондаренко
Така сама історія. Насправді у нас з тобою ж вже були приклади протягоом останніх років. Наприклад, місто Буча розросталося, в тому числі за рахунок вимушених переселенців з Донецька. У даному випадку, це доволі значна кількість людей і та географія бойових дій, які ми бачимо сьогодні. Ми точно переконані, що ми переможемо, ми відновимо наші кордони. Але точно ще на цих територіях буде йти розмінування, буде йти оновлення інфраструктури, буде йти відбудова. Це не означає, що як тільки ворог відійшов від населеного пункту на декілька десятків кілометрів, то варто одразу кидати все і повертатися до рідних домівок. Це не дуже обачний крок з точки зору елементарних заходів безпеки. Те, що ми бачили в Київській області, за практикою замінування російськими окупантами, це жахливо. І м’яко кажучи, антилюдська практика, тому що міни були в найнесподіваніших місцях. Вони розраховували саме на пересічних людей, які будуть відкривати двері, які будуть піднімати іграшку, які будуть там щось рухати з підлоги чи з землі. І поки воно все не буде розміновано, звичайно – що ніхто нікого до домівок просто не пустить. А роозмінування – це насправді титанічна й кропітка робота.

Биков
Завершуючи ще тему з транспортом, я тільки додам інформацію про те, що укрзалізниця сьогодні відкрила сполучення з Дніпром. Потяг із Києва до Дніпра щоденно виїжджає о 6 годині 2 хвилини зранку і приїжджає до Дніпра о 13:30. Назад із Дніпра до Києва відправляється о 13:50 та у Києві він о 21:11. Відповідно, до початку комендантської години. І також мер столиці Віталій Кличко сьогодні повідомив, що 8 та 9 травня посилять патрулі, однак комендантську годину не будуть продовжувати. Роозкажи, як ми будемо проживати 8 та 9 травня?

Бондаренко
Подовженої комендантської години не буде, але я нагадаю, що масові заходи в період воєнного стану заборонені. Тому я б дуже просив тих людей, які хочуть піти, покласти квіти – зробити це в максимально різний час. Не збиратися великими групами і не піддаватися на провокації, які можуть бути. Нажаль, Служба Безпеки України, спільно з органами Національної Поліції, спільно з органами Військової служби правопорядку продовжує затримувати в Києві осіб, які можуть бути диверсантами. Це не означає, що це тільки люди зі зброєю, які будуть вчиняти якісь збройні провокації. Це люди, які можуть вчиняти провокації політичного характеру, які будуть вигідні російській пропаганді. Тому найбільше прохання: 8 і 9 травня провести в колі сім’ї. Якщо необхідно піти і покласти квіти – піти, їх спокійно покласти, не збираючись у великі групи. Знову ж таки, прохання звертати увагу на повітряну тривогу, яка лунає в Києві. Приліт у Шевченківському районі показує, що сирена не дарма лунає. Ми всі втомилися, я по собі це знаю, ми всі втомилися від повітряних тривог. Звичайно, що хочемо вже на них не звертати увагу, але точно 8 та 9 травня я на них би звертав увагу. Нажаль, ми маємо ситуацію з ворогом, для якого є певні сакральні дати. Як правило, у християнства є чудове розуміння, що напередодні великих християнських свят нечисть починає біситися. Тут точно така ж ситуація напередодні цих сакральних дат. Як правило, в російського керівництва приходять якісь дуже “видатні” думки. Будемо сподіватися, що 8 – 9 травня в нас мене без цих “видатних” думок, коли маємо бути готові до всього. Київ буде працювати в звичному режимі. Я нагадаю, що в нас немає зараз вихідних, ми працюємо фактично в режимі нон-стоп. Тим, кому дають вихідні на 8 – 9 травня або дистанційний режим роботи, знову ж таки, велике прохання прислухатися до попередніх рекомендацій. Також пам’ятайте, що у відвідування лісопаркових зон, особливо приміських зараз небезпечне для життя. Ще раз звертаю увагу, що там не всі ділянки розміновані. Тому, будь ласка, також будемо обачними у відвідуванні цих зон. В принципі, це найпростіші поради, які ми можемо дати на цей вікенд.

Биков
Ще одна з важливих сьогодні проблем, з якими стикнулися мешканці усієї країни і в столиці. Наскільки я знаю, це питання ще більш гостре – дефіцит палива після того, як російські окупанти знищили цілу низку українських нафтобаз, знищили нафтопереробний завод у Кременчузі і почали атакувати нашу залізничну інфраструктуру. Усі ми стикнулись з дефіцитом палива. Перший Віце-Прем’єр-міністр, Міністр економіки Юлія Свириденко говорила про те, що протягом тижня – двох дефіцит подолають. Та ми спостерігаємо, що сьогодні дефіцит палива в країні зберігається. Сьогодні міністр інфраструктури Олександр Кубраков повідомив, що відтепер бензовози з України та з Польщі можуть перетинати польсько-український кордон без додаткових дозволів, необхідно тільки зареєструватись на сайті міністерства інфраструктури України за добу до перетину кордону. Скажи, яка ситуація з паливом у місті, де люди беруть паливо і найголовніше, як заправляються комунальники?

Бондаренко
Ситуація насправді така ж. Ми максимально зараз зменшили по комунальним підприємствам той транспорт, який може не виїжджати на маршрути. Пріоритет віддано громадському транспорту, аби заправляти його. Перш за все, ситуація, не критична, але погана. Будемо сподіватися, що за той тиждень, який Кабінет Міністрів, нам обіцяв, ситуація налагодиться. Проблема не тільки в нафтобазах і нафтопереробному заводі. Ми розуміємо, що ми на певному етапі залежали критично від поставок з росії і з білорусі паливно-мастильних матеріалів. Зараз переорієнтація, яка йде, вона йде на країни європи, зокрема на Польщу. Чому спрощений перетин державного кордону: з практики, логістика відновлюється на рівні десь двох тижнів, тому будемо сподіватися, що кінець наступного тижня нам принесе певні гарні новини. Єдине, що всі питають про ціну, яка може бути на паливо. Звичайно, за умов, коли логістика змінюється і паливо будуть везти фактично бензовозами з території, наприклад, Польщі, то ми розуміємо, що ціна не буде такою, як раніше. Не розумію поки що, як Кабінет Міністрів буде її регулювати, якщо буде. Але будемо сподіватись, що вона не досягне критичної позначки у 60 гривень, про які зараз всі говорять.

Биков
Ну і знову ж таки, у великих паливних мереж були законтрактовані об’єми палива, які необхідно зараз доставити в Україну. Але знову ж таки, залізницею їх доставити зараз не можуть і їх доводиться вести бензовозами. Володимире, абсолютно правильно, як ти сказав. Ось у телеграм каналі PolitrukUA прийшла новина: Голова Київської обласної військової адміністрації Олександр Павлюк повідомляє, що без захоплення столиці, повної перемоги над Україною в російської федерації не буде. І якщо у планах росії наше повне знищення, тоді Київ завжди перебуває під прицілом.

Бондаренко
Ну на жаль, це об’єктивна ситуація, тому що будь-які відмовки російського керівництва про те, що вони не планували брати Київ – ми це все бачили. Планували вони брати Київ. Єдине, що не змогли. Все насправді зрозуміло, що можуть спробувати знову. Та ми ж розуміємо, що це проблема тільки в одній хворій голові, тому як вона вирішить, я думаю, що не знають навіть його наближені люди. Тому головне, щоб ми були готові до всього. Зараз Київ готовий. Я думаю, що точно іже не буде така ж ситуація, як була на початку війни. Театр воєнних дій дійсно змінюється, змінюється система підготовки, змінюються лінії захисту. Тому я думаю, що ворога буде чекати дуже багато неприємних для нього несподіванок.

Биков
Ну і головною запорукою того, щоб для ворога була велика кількість, несподіванок – це наша українська армія та наша українська влада на різних місцях, на місцевому рівні, на центральному рівні, на регіональному рівні. Ну і звісно, наші люди, наші волонтери. Я пригадую, як у перші дні війни усі колотили картелі молотова і зустрічали російських окупантів не з квітами, а з вилами ножами, списами, коктейлями молотова та своєю збою. Я живу у Подільському районі і коли впав шматок ракети, то було трохи незвично. І в нас люди самоорганізувались дуже швидко. Буквально протягом тільки 24 лютого вже в нас стояли барикади, було організовано чергування людей, які мають свою зареєстровану вогнепальну зброю. Ну і плюс, відповідно, черги до мобілізації територіальної оборони міста Києва і до військкоматів. Тому я впевнений, що все в нас буде добре. Скажи ще щось на останок нашим глядачам і будемо вже тоді завершувати наш цей сьогоднішній прямий ефір.

Бондаренко
Справді на останок хочу побажати тільки одного: аби над нашими головами якнайшвидше було мирне небо, аби ми могли зустрітися один з одним, обійняти один одного і спокійно пройтись мирними вулицями мирних наших міст, випити кави і згадати те, що відбувалося як страшну сторінку сторінку нашої історії. Але точно історії народу-переможця, історії країни-переможця. Ми віримо в перемогу, ми віримо в наші Збройні Сили, ми усіма можливими і неможливими заходами наближаємо нашу перемогу, тому все буде Україна і ми в цьому переконані.

Биков
Володимир я дякую, що знайшов час знайшов можливість долучитись до нашого прямого ефіру. І тут остання новина, що байден підпише закон про ленд-ліз для України саме 9 травня. Ну така собі символічна дата.

Бондаренко
Абсолютно символічна.

Биков
Дякую тобі! Гарного тобі вечора і ще раз дуже дякую, що до нас включився, бережи себе, бережи родину та допомагай меру берегти Київ і киян.

Бондаренко
Гарного вечора.

Дісклеймер
На сайті аналітичного центру ІНПОЛІТ ми публікуємо серію обговорень, які провів Сергій Биков із гостями телеграм каналу PolitrukUA

Принагідно запрошуємо підписатись на PolitrukUA у телеграмfacebook та Youtube