Росія застосовує свою звичну тактику шантажу. Але навряд чи плани РФ будуть реалізовані.

До Держдуми Росії було внесено законопроєкт, що передбачає скасування постанови Державної Ради СРСР про визнання незалежності Литовської Республіки.

Росія застосовує свою звичну тактику шантажу. Таким чином вона намагається вирішити кілька задач.

По-перше, для внутрішнього ринку це – продовження тези про перегляд результатів розпаду СРСР. Адже офіційна російська ідеологія виходить з того, що це – найбільша геополітична катастрофа і це рішення необхідно дезавуювати. Але зрозуміло, що це – заявка на черговий етап того самого перегляду результатів розпаду СРСР.

По-друге, це – завуальована погроза ЄС і НАТО. Мовляв, дивіться, ми будемо вважати Литву своєю територією і це як би оголошення готовності у будь-який момент напасти на цю територію для того, щоб знову її “повернути до складу СРСР” (хоча його вже давно не існує). Тим більше, що таку ж тактику Росія вже використовувала по відношенню до України.Play Video

За великим рахунком, незважаючи на всі свої войовничі заяви, зрозуміло, що завоювати Україну, захопити Київ і встановити тут свою владу у Росії не вийде. Тож поки що тактична ціль Росії така – за будь-яку ціну домогтися переговорів і підписання умовного Мінська-3 із закріпленням за собою, нехай і неформально, окупованих територій України.

Ми знаємо, що президент Зеленський рішуче відкидає відповідні ідеї і наголошує на тому, що підставою для переговорів з Росією може бути лише відведення російських військ на лінії станом на 23 лютого поточного року. Але Росія не полишає намірів якось протиснути своє бачення і спробувати таким чином виграти час, підписати Мінськ-3, зібрати нові ресурси і спробувати взяти реванш у цій війні.

Тому зараз вони вчергове намагаються підвищити ставки, погрожують розширити конфлікт далі, не лише на теренах України, а у країнах ЄС та НАТО для того, щоб примусити усіх сісти за стіл переговорів і примусити підписати вигідне для Росії перемир’я.

Ми бачимо, що є недвозначні заяви з боку представників окремих країн, таких як Франція, Німеччина, Італія. І мабуть Росія відштовхується саме від цього. Саме тому Росія активізувала усю свою агентуру у Європі – усі постійно виступають з ідеєю про те, що потрібно якомога швидше припинити вогонь і заморозити конфлікт, що відповідає інтересам Росії.

Але так чи інакше усе упиратиметься у позицію України, яка демонструє, що ні на які заморозки йти не готові. Тому що заморожений конфлікт – це лише відтермінування війни, причому далеко не факт, що до нової війни Росія не зможе підготуватися ще краще. Але головне, що у України є багато впливових союзників, як, наприклад США та Великобританія, які не входять до ЄС, але є визначальними державами НАТО. Тому навряд чи якісь подібні плани Росії будуть реалізовані.

Петро Олещук, політолог, викладач КНУ ім. Тараса Шевченка, спеціально для Главреду