У новому стрімі PolitrukUA політолог Сергій Биков і народний депутат від партії «Слуга народу», член парламентського Комітету з питань аграрної та земельної політики Дмитро Соломчук говорили про те, чи потрібно бігти в магазин за сіллю, як розблокувати українські порти і зупинити шантаж росії. Крім того, Солончук розповів про інновації, які «слуги народу» готують в аграрній сфері, і дав поради молодим людям, які ще не визначилися з професією. 

Дісклеймер
На сайті аналітичного центру ІНПОЛІТ ми публікуємо серію обговорень, які провів Сергій Биков із гостями телеграм каналу PolitrukUA

Принагідно запрошуємо підписатись на PolitrukUA у телеграмfacebook та Youtube

С. Б.: Дмитре, ваша біографія свідчить про те, що ви дуже близькі до аграрного сектору. Правильно, не зрадила мене Вікіпедія?

Д. С.: Ні, точно ні. Закінчував товарознавство, комерційну діяльність і все, що стосувалося продуктів харчування. Все моє доросле життя пов’язане з цією діяльністю.

С. Б.: Скажіть, будь ласка, вам вистачає солі? Можливо, ви закупилися ще взимку або до початку сезону чищення доріг, коли солі було вдосталь? Чи ви також постраждали від сьогоднішньої кризи і купуєте сіль по 150-200 гривень?

Д. С.: Я надіюся, що українці не будуть викуповувати всю сіль. Цього небажано робити. Мені солі вистачає. Мені і моїй сім’я кілограма солі вистачає щонайменше на два місяці, а, можливо, і на довше. Ще 300-400 грам є в запасах, на якийсь час вистачить.

Проблема солі штучно нагнана. Ви знаєте, які події відбулися на «Артемсолі». Нажаль, російські бандити обстріляли завод ракетами і поставки солі тимчасово зупинилися. Багато солі знаходилося як на логістичних складах, так і на складах супермаркетів, магазинів, але хтось розігнав паніку по соціальних мережах. Коли 20 мільйонів українців біжать в магазини купити сіль – це спричиняє дефіцит і підвищення ціни. Мене це дуже здивувало. Для чого українцям стільки солі? Нещодавно зайшов в один магазин, а там дівчина купує палету солі. Для чого? Не зрозуміло.

С. Б.: Може людина будує соляну лазню…

Д. С.: Для соляної бані потрібна інша сіль. Там потрібні цеглинки солі, які привозять з-за кордону. А якщо серйозно, то розігнаною панікою люди самі спричиняють дефіцит солі і підвищення ціни. Зрозуміло, що сіль буде потрібна для консервації овочів. Але консервація розпочнеться через місяць, а то й пізніше.       

Наразі налагоджуються поставки солі з інших країн. Сьогодні на митниці у чергах стоять вантажівки із сіллю. Скоро солі в Україні буде дуже багато, тому не потрібно бігти в магазини і змітати її з полиць. Найближчим часом все стабілізується. Не потрібно підігрівати паніку. Сіль не є дефіцитним продуктом у світі. Морської, гірської солі, солі з підземних копалин у світі більше, ніж достатньо.

С. Б.: Тим паче, що людині на добу потрібно вживати не більше 5-6 грам солі. Однієї кілограмової пачки має вистачати щонайменше на рік, якщо ви не заїдаєте сіль сіллю і не є фанатом сушеної риби. Тож, друзі, схаменіться і не створюйте штучний ажіотаж.

Нещодавно також почала з’являтися інформація, що не вистачає оцту. Дефіцит яких продуктів цьогоріч відчуватимуть українські споживачі? Чи всього буде вдосталь?

Д. С.: Деякі люди у соцмережах починають спеціально розганяти, що не вистачає оцту. Ну скільки вам потрібно того оцту? Мені здається, що спекулятивні повідомлення спеціально поширюються, щоб підвищувати попит, особливо серед пенсіонерів.

Чого справді не вистачає, і такої думки мають бути всі українці, так це ракетних систем, танків, літаків. Ось чого нам не вистачає. Якби нам не блокували поставки зброї і якнайшвидше видали, було б у нас всього достатньо. Кожен українець – від молодого до пенсіонера – має про це думати. Це найголовніше. Всю необхідну техніку потрібно було завезти до України ще два місяці тому. А не думати, як це роблять «овочі» в Європі, – дати її чи не дати. За зброю має думати кожен українець, а не за кілограм солі чи за банку оцту.

Через бойові дії в Херсоні і Миколаєві нам може трішки не вистачати овочів. Можливо, десь на 15-20% не вистачатиме. Разом з тим, багато овочів посадили на заході України. Щось завезуть з Албанії, Македонії, Туреччини, де більш-менш доступні ціни для українців.

Якщо наші військові звільнять окуповані території – буде вистачати всього. Потрібно думати про поставки зброї. Якщо політики в Європі не будуть як «овочі», не вагатимуться, а будуть як Зеленський – сказали і зробили, ось тоді буде і сіль, і оцет, і все інше.   

С. Б.: Трохи складно думати про реактивні системи залпового вогню, ракетні комплекси і системи протиповітряної оборони. Набагато простіше думати про речі, які звичні людині, – про сіль, оцет, овочі, фрукти. До речі, ми спілкувалися з Тамілою Ташевою, Постійною представницею Президента України в Автономній республіці Крим. Вона переповіла слова кримської активістки, яка розповіла, що в Криму зараз побільшало овочів і фруктів, а ціна на окремі категорії продуктів впала вдвічі. Наприклад, полуниця коштує не 300, а 150 рублів. Це через те, що окупанти крадуть полуницю у Херсонській області і вивозять її в Крим.

Щоправда, окупанти крадуть не лише овочі. Вони крадуть наше зерно. Оголошений окупантами заступник «губернатора» Херсонщини Кирило Стремоусов заявив, що вони збираються вивозити і продавати до рф вкрадений в України врожай, який знаходиться на елеваторах, проводити посівну компанію і новий врожай також вивозити до рф. Як ви до цього ставитесь?

Д. С.: Вони так робили сто років тому, коли забирали останнє у фермерів, називаючи їх панами. Тоді через голодомор загинули мільйони українців і людей інших національностей, які проживали на нашій території. Знаєте, вони народжені злочинцями. Зараз відбувається все те саме, тільки в інших масштабах. Окупанти вивозять награбоване вантажівками і кораблями. Країни відмовляють їм у купівлі краденого. Водночас, сьогодні вже можна почути, що Сирія хоче купувати вкрадену у нас пшеницю. Надіюся, сирійці задумаються над тим, чи варто її купувати. Наша пшениця стане їм поперек горла. І те, що в Криму здешевіла полуниця… Ну ви ж не наїстеся краденим! Не буде вам від цього щастя!

С. Б.: Радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що кожного моряка, який допомагає російським окупантам вивозити українське зерно, ідентифікують і подадуть у розшук. Він написав, що кожен моряк, який бере участь російській схемі і допомагає реалізувати майно, набуте злочинним шляхом, буде ідентифікований і поданий у міжнародний розшук, а у кожному порту світу на мародерів чекатиме Інтерпол з орденом на арешт. Мустафа Джемілєв повідомив, що Туреччина отримала список кораблів, якими рф вивозить з України зерно. У Маріуполі окупанти знищують вкрадене українське зерно. А нещодавно міністр закордонних справ Дмитро Кулеба у розмові з єгипетським колегою подякував Єгипту за відмову купувати вкрадене зерно, яке вивозили через порт у Керчі.

Як зупинити крадіжку українського зерна і як нам повернути контроль над своїми портами? Чи буде реалізована історія з супроводом наших цивільних кораблів іноземними військовими кораблями? Або, можливо, ми якимось іншим чином зможемо вивозити зерно для продажу на міжнародних ринках?

Д. С.: До речі, єгиптяни і не лише вони справді відмовилися від купівлі вкраденого зерна, хоча вони вживають достатньо багато хлібобулочних виборів. Їм потрібно багато зерна. Якщо скандинавські країни споживають мало хлібобулочних виробів, то Єгипет, інші африканські країни споживають набагато більше хліба.

Знаєте, я не вірю в дипломатію і слова росії. Я не військовий, мені важко сказати як повернути контроль над портами, але мені здається, що росія розуміє тільки силу зброї. Нам потрібні установки, про які кажуть військові. Вони мали б бути ще тиждень чи два тому. Якби іноземні військові кораблі зайшли в акваторій Чорного моря і гарантували безпеку експорту, це був би нормальний механізм. Не забувайте, що логістику потрібно гарантувати не лише у морі, але й потрібно гарантувати безпеку доставок потягами і вантажівками по Україні. Сьогодні це складно через бойові дії, оскільки незрозуміло, куди може прилетіти снаряд. Потрібне військове обладнання, техніка і військові кораблі у Чорному морі. Але щоби було не так, що кораблі зайшли, ми експортували і вони поплили у свої порти, а щоби вони далі залишалися в акваторії Чорного моря і гарантували безпеку півдня і всієї України від ударів ракетами «Калібр» та іншими ракетами. Про це багато людей говорили ще у березні, однак європейські політики зрозуміли проблему тільки в останні два тижні. З кожним тижнем ця проблема буде ускладнюватися, тому що їжі у світі реально не вистачає. Проблеми з їжею є навіть у Південній Африці, де через нормальні погодні умови завжди було достатньо власної сільськогосподарської продукції, але цього року не склалося. Я вже не кажу про північ Африки, де одні піски.

С. Б.: У мене складається враження, що ви, як і я, підписані на Телеграм-канал Андрія Єрмака, який написав, що продовольчої світової кризи, яку провокує росія, поки що можна уникнути двома способами. Перший – потрібно розблокували українські порти, надіславши у Чорне море військові конвої країн-партнерів, які будуть супроводжувати зернові вантажі. І другий крок – потрібно пришвидшити постачання зброї, необхідної для звільнення тимчасово окупованих територій. Інакше росія буде продовжувати свій шантаж. Відповідно, продовжуватиметься продовольча криза і зростатиме загроза голоду.

Ми зараз спостерігаємо, що ціни на продовольство суттєво зростають. Минулого року Україна отримала 27 мільярдів доларів від експорту продовольства. При цьому, цьогоріч ми отримали військової допомоги на 23 мільярди доларів. Якщо ми порівняємо першу і другу цифри, то побачимо не лише те, наскільки важливе наше продовольство для країн північної Африки, але й наскільки важливо для нас самих продати наше зерно. Як ви вважаєте, можливо, є ще якісь чинники, як можна рф змусити розблокувати українські порти?

Д. С.: Андрій Єрмак пише те, що є і що буде відбуватися. Деякі європейці вагаються і ставлять палки у колеса загальноєвропейським політичним рішенням. Вони дочекаються до того, що прийде осінь і росія буде маніпулювати своєю пшеницею, виставивши на неї будь-яку ціну, як в минулому сезоні на газ. Вони виставлять і скажуть: «Хочете їсти – беріть, не хочете їсти – не беріть». І тоді європейці отримають притік 5-7-10 мільйонів людей з країн Африки. Їх потрібно буде прийняти, поселити, дати підтримку, а це десятки мільярдів євро. Тому європейці мають якнайшвидше ухвалити рішення щодо звільнення українських портів.

Я вам скажу, що Україна – єдина у світі, яка під час епідемії коронавірусу на 100% виконала всі контракти щодо поставок продуктів харчування. Ми добре пам’ятаємо, що всі інші країни, як тільки грянула епідемія, почали забороняти експорт своєї продукції. Сьогодні ми також можемо виконати всі свої зобов’язання, навіть ті контракти, які не підписані на поточний рік. Ми можемо нагодувати понад 400 мільйонів людей в усьому світі. Ми унікальна країна тим, що вирощуємо на своїх полях у п’ять разів більше, ніж споживаємо.

Більше того, за програмою зрошення, яку президент підписав три тижні тому, якщо будуть зупинені бойові дії, під зрошення має піти 19 мільйонів гектарів землі. Є інвестори, які готові вкладати гроші у програму. Якщо програма буде запушена, ми можемо збільшити врожайність цих земель у 2,5 рази. Якщо все це реалізувати за 2-3 роки, ми зможемо нагодувати 600-700 мільйонів людей у світі. Ми можемо стати країною-годувальником №1. Але я не знаю, що ще має вчинити росія на нашій територія, щоби європейські політики не блокували поставки озброєння нашим військовим. Мені здається, що тільки коли до них на плотах, байдарках, пальмах попливуть мільйони людей, які будуть втікати від голоду, до них почне доходити масштаб катастрофи. І це не вигадки. Це реалії, які потрібно прогнозувати, щоби не дочекатися на них. Я не хочу, щоби світ цього дочекався, бо буде світова катастрофа. Люди можуть жити без нафти, газу, полуниці, бананів, автомобілів. Але люди не можуть жити без хліба і прісної вони.

С. Б.: Тому рф, власне, і вибрала шлях шантажу. А ось з приводу притоку біженців з Близького Сходу, країн Африки, якщо це станеться, європейські країни будуть намагатися отримати більше коштів з бюджету ЄС, щоб якимось чином вирішувати цю кризу. Як я розумію, рф розраховує, що, у випадку масової міграції біженців, Європі буде трохи не до України. Наскільки можливий такий варіант?

Д. С.: Краще, щоб такої кризи не було, бо Європа може не справитися з нею. У бюджеті ЄС може не вистачити коштів. А найголовніше – коштів, підтверджених продуктами харчування. У самих європейців може не вистачити власних продуктів харчування, тоді їм прийдеться друкувати євро. Надрукують валюту, але підтвердження їхньої цінності продуктами не буде. Цьогоріч потрібно тримати кошти в українській пшениці. Кілограм пшениці – це сьогодні найкраща валюта. Тим більше, найкращою вона стане у зимовий період, оскільки під час війни і непростих часів для людини головне, щоби було що з’їсти і щоби була вода.

Також, дивіться, ми ж одні з головних постачальників меду. Через військові дії меду у нас буде менше. А мед – це кондитерські вибори, ліки, косметика. Ми топ-постачальники яєць, через що у світі вже починаються проблеми через дефіцит яєць. За експортом курятини ми в п’ятірці у світі і, напевно, перші у Європі. Наша курятина найкраща у Європі, оскільки наші аграрії дійшли до такого рівня розвитку, що у них навчаються європейські аграрії. Ми вирощуємо курятину у мільйонних об’ємах здебільшого без антибіотиків. У Європі такого немає, там обов’язково 2-3 антибіотики. Зайдіть в магазин у Лондоні, Японії, в Арабських Еміратах – там всюди українська курятина. Зайдіть у будь-який органічний магазин в Німеччині – там на 60-70% українська продукція.

С. Б.: Так, я справді розумію, що «Епікур» гарно вирощує нашу курятину, експортує її та забезпечує наших добровольців. Я читав їхні звіти – багато продукції вони відправили на деокуповані території, щоби людям було що їсти. Також є інший приклад «МХП»…

Д. С.: У нас дуже багато таких. Навіть на Рівненщині є 5-6 малих господарств, які тримають по 100-200 тисяч голів курей. Вони всі працюють…

С. Б.: Якщо ми говоримо про великих фермерів, то скільки «МХП» отримав державних дотацій? Це нечувані кошти, якщо порівнювати з іншими країнами.

Д. С.: Коли почалася каденція «Слуги народу», перше, що зробив наш Комітет – заблокував виплату всіх дотацій всім агрохолдингам. Це була моя та інших народних депутатів ініціатива. З 2019 року жодний агрохолдинг не отримав ні однієї дотації.

С. Б.: Абсолютно погоджуюсь з вами. Під час вашої каденції була історія з пільговим газом для аграріїв. А субсидії – це, справді, була історія ваших попередників.

Д. С.: По агротемі я регулярно спілкуюся з поляками, словаками, чехами, німцями. Скажу вам, що всі європейці сидять і думають, як вбити наше виробництво курятини чи нашу медову галузь, тому що вони не можуть конкурувати з нами по якості і ціні. Чому у нас сьогодні вигідне виробництво свинини, телятини, курятини чи будь-якої іншої птиці? Тому що ми свою продукцію – кукурудзу, сою – переробляємо на комбікорм, згодовуємо тут і експортуємо напівфабрикат чи готовий продукт. При сьогоднішньому поламаному експорті нашої кукурудзи, сої і т. д., нам вкрай необхідно розвивати будь-які тваринницькі комплекси. Якщо Арабським Еміратам, Туреччині, Кувейту та іншим країнам потрібні вівці, то ми маємо експортувати не сільськогосподарську продукцію, а вирощених овець у вигляді м’яса чи живої ваги. Це нам дасть додаткові податки і робочі місця.

У різних країнах по-різному дотують сільське господарство. Хорватія готова компенсувати 50% витрат на будівництво птахокомплексів та інших комплексів. У них країна розвивається, тому можуть собі це дозволити. Ми, в принципі, також можемо дозволити. Дотації, які раніше йшли олігархам, ми перенаправляли на будівництво тваринницьких комплексів. Була компенсація 50% за будівництво. Це не космічні кошти, але вперше з часів незалежності фермери змогли отримати компенсації без відкатів і додаткових умов.

Якби не війна, мала запрацювати «АгроДія», щоб не потрібно було йти в ОДА, департаменти сільського господарства, міністерства і подавати їм якісь документи. Має бути так: в «АгроДії» реєструєте корову, свиню чи якщо садите сад, щоб було 80% компенсації за саджанці, завантажуєте накладні і через «АгроДію» отримуєте компенсації. Такої системи нема ніде у світі. Я впевнений, що після війни ми її реалізуємо.

С. Б.: Дуже гарна ідея. Пам’ятаю, як дивувалися, коли у Берліні зупинили українську автівку і водій показав у смартфоні своє посвідчення і свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Німці були шоковані, як це так, що всі документи у смартфоні. Після цього хлопці з Арабських Еміратів хотіли придбати код на українську «Дію», щоб запровадити у себе свою «державу у смартфоні».

Д. С.: Те саме стосується інтернет-банкінгу. Він у нас дуже комфортний, ніде нема такого інтернет-банкінгу.

С. Б.: Ось тут я вам скажу, що – так, але є нюанси. У нас досі не запрацювала система оpen banking, коли створюються оператори платіжних систем саме для юридичних осіб. Платежі р2р абсолютно відкриті і прості. Водночас, перерахувати гроші від однієї юридичної особи іншій, незважаючи на те, що в обох юридичних осіб є банківські картки до своїх рахунків, неможливо. Натомість треба банківську програму, робити накладні, печатки, всю цю історію реєструвати і відправляти гроші достатньо застарілим способом. Хоча в Євросоюзі такий же платіж можна зробити за допомогою платіжних систем і це роблять швидко, легко та, найголовніше, безпечно для обох юридичних осіб. Сподіваюся, що в Україні, зрештою, ця історія запрацює. Наскільки пам’ятаю, Верховна Рада планувала розглядати ці законопроєкти у вересні чи жовтні 2022 року, але почалась війна. З цією історією, нажаль, нам доведеться трохи зачекати. Так само, як доведеться трохи зачекати з обов’язковою електронною товарно-транспортною накладною для перевезення вантажів. Але війна завершиться і я впевнений, що все це ми також зможемо зробити. Як ви вважаєте?

Д. С.: Тут є плюс, що не запровадили, бо тепер потрібно більше бухгалтерів. Більше бухгалтерів – це більше зарплат і більше робочих місць. Ввели б таку систему і 10-20 тисяч бухгалтерів почали б проклинати народних депутатів, що втратили роботу. А так дівчата працюють, зарплату отримують, податки платять…

С. Б.: Це плата за інновації. Коли запроваджували скасування жетонів у столичному метро, також дуже хвилювалися, що буде з касирами. Ну так, їм довелося змінювати роботу. Втім, що поробиш, а як інакше впровадити інновації?! Наприклад, в італійському Турині, де цього року проходило «Євробачення», весь громадський транспорт обслуговується через невеличкий сервісний центр. І нормально, живуть якось без машиністів. Не жаліються. А найголовніше, що все працює чітко, за розкладом і без помилок, які можливі через людський фактор. Як вважаєте, коли у нас розпочнуться подібні інновації? І які можуть бути додаткові небезпеки від таких інновацій?

Д. С.: Завжди, коли впроваджуються інновації, для людей, які працюють на вже не затребуваних посадах, мають бути робочі місця. На першому місці має бути людина, це одна із засад програми президента. Якщо запроваджується інновація, то потрібно розуміти, що запропонувати людям, які втратять робочі місця.

Я знаю, що у сільському господарстві постійно не вистачає і комбайнерів, і трактористів. Техніка тепер інноваційна, трактористи, комбайнери мають вміти працювати на комп’ютері і така робота престижна. Це в радянські часи, коли ми не хотіли вчитись, батьки говорили нам: «Підеш свиням хвости крутити». Знаєте, сьогодні модно «свиням хвости крутити», бо така робота буває набагато вигіднішою, ніж працювати у столиці, маючи навіть непогану посаду. За сезон комбайнер, якщо він працює у нормальних, порядних фермерів, може заробити пристойні кошти. А якщо він працює на тракторі, комбайні і оприскувачі, то, повірте мені, у нього дохід буде такий, що йому не потрібно буде їхати за кордон.

С. Б.: Погоджуюсь. Саме тому рекомендую здобувати робітничу професію. Колись здавалося, що це не престижно. Однак практика показала, що, здобувши технічну освіту, людина одразу після училища заробляє більше, ніж політолог, економіст, юрист. Я сам політолог і можу сказати, що перші роки заробляв набагато менше, ніж умовний сантехнік. І це абсолютно нормально, так всюди.

Д. С.: Технічні професії на сьогоднішній день в Україні унікальні. Якщо токар чи фрезерувальник толковий, за ним буде стояти черга і йому пропонуватимуть дуже достойну зарплату.

С. Б.: Найголовніше, що юристів, економістів і політологів стільки не потрібно. Моїх колег на всю Україну вистачить 500-600 людей. Це для того, щоб «закрити» всі області, Верховну Раду, Кабінет Міністрів, Офіс президента. Натомість лише один університет щороку випускає не менше 50 політологів. Тому, друзі, робітничі професії – це насправді майбутнє. І ще дуже важливо: коли ми, зрештою, приєднаємося до ЄС, це буде означати, що люди, які працюють руками, отримають соціальний захист і преференції, а найголовніше, що одразу отримають достатню зарплатню, щоб забезпечувати себе і будувати сім’ю.   

Д. С.: Саме так. Закінчиться війна, в Україну прийдуть інвестори. Вони ж прийдуть не супермаркети будувати. Інвестори будуть займатися переробкою сировини, сільським господарством, виробництвом меблів і так далі. А хто в першу чергу потрібен на заводі, якщо на ньому працює один маркетолог і двадцять токарів або один сммщик і 50 людей, які стоять на лінії?! Фізична праця актуальна. У такій професії немає нічого соромного. Сучасні виробництва достатньо комфортні для роботи. Соромно мало заробляти, а не працювати фізично. Часто спілкуюсь з молоддю – всі хочуть сидіти в кабінеті з ноутбуками, а краще без кабінету, працювати по вільному графіку і заробляти дві тисячі доларів. Друзі, не можуть же всі клацати на комп’ютері, заповнювати папірці і рахувати гроші. А хто випустить ручку, олівець і тому подібне? Хто випустить продукти харчування? Ким би ви не були – кожен ранок у вас починається з холодильника, і кожен вечір у вас також закінчується холодильником. А все, що лежить у холодильнику, виробляється на українських полях. Більше того, ви можете навчитися працювати в одному господарстві, а потім відкрити своє невеличке господарство.

Дісклеймер
На сайті аналітичного центру ІНПОЛІТ ми публікуємо серію обговорень, які провів Сергій Биков із гостями телеграм каналу PolitrukUA

Принагідно запрошуємо підписатись на PolitrukUA у телеграмfacebook та Youtube