У новому стрімі PolitrukUA політичний консультант Сергій Биков спілкувався з Постійним представником Президента України в Автономній Республіці Крим Тамілою Ташевою. Говорили про партизанський рух в Криму, як покинути тимчасово окуповані території і залишитися живим та як протидіяти беззаконню окупантів, які безсовісно розграбовують склади з українським продовольством. 

Дісклеймер
На сайті аналітичного центру ІНПОЛІТ ми публікуємо серію обговорень, які провів Сергій Биков із гостями телеграм каналу PolitrukUA

Принагідно запрошуємо підписатись на PolitrukUA у телеграмfacebook та Youtube

С. Б.: Таміло, як ваш настрій, враховуючи те, що ми вже підходимо до завершення третього місяця війни? У мене особисто кожного дня все більше позитиву з приводу перспектив деокупації тимчасово окупованих територій, у тому числі й Автономної Республіки Крим. У вас які сподівання, які відчуття? 

Т. Т.: У мене впродовж восьми років, ще коли я займалася громадською діяльністю і очолювала громадську організацію «Крим-SOS», питали: «Таміло, чи ви вірите, що буде повернуто контроль над тимчасово окупованим Кримським півостровом?». Я завжди на це запитання відповідала: «Якби не вірила, я би вже не займалася діяльністю, якою займаюся».

Після 24 лютого, незважаючи на наші величезні втрати, мені здається, що питання повернення Кримського півострова під контроль української держави пришвидшилося у рази. Якщо раніше ми говорили, що це питання відкладено у трохи довшу перспективу, то зараз я впевнена, що ці процеси сильно пришвидшились. Можна довго аналізувати, але внутрішньо я відчуваю, що це дуже близька перспектива.

С. Б.: Як ви сприйняли слова Президента України, які він озвучив в інтерв’ю «Національному марафону», що для нас першочерговою перемогою буде повернення українських військових на лінії, які вони займали станом на 23 лютого, і що в подальшому ми будемо проводити дипломатичні перемовини щодо повернення інших тимчасово окупованих територій? При цьому Володимир Зеленський наголосив, що це один із варіантів, який є станом на сьогодні, і ніхто не виключає інших сценаріїв повернення тимчасово окупованих територій. 

Т. Т.: Абсолютно вірно. Власне, у 2021 році спільно з рядом державних установ і експертів ми напрацьовували стратегію деокупації та реінтеграції Автономної Республіки Крим і міста Севастополь. Минулого року, 26 лютого, її було затверджено на засіданні РНБО, а потім введено в дію указом Президента. Вона є ключовим інструментом повернення контролю над Кримом і передбачає політико-дипломатичний шлях деокупації півострова. Також минулого року за ініціативою президента і української держави ми створили на міжнародному рівні такий ключовий інструмент як Кримська платформа. Зараз ми працюємо як Офіс Кримської платформи і представництво Президента. 

Якщо відповідати вже конкретно на ваше питання, то насправді ніхто не заважає Україні використовувати різні підходи та здійснювати різні дії щодо повернення контролю над територією – і політико-дипломатичні, і військові. Звісно, дуже багато буде залежати від того, що відбувається на полі бою, що роблять наші Збройні сили, як іде контрнаступ на інші території, в тому числі, нашого Півдня або Сходу. Тому ключове, що сказав Президент та неодноразово повторював, що жодних компромісів щодо територіальної цілісності нашої держави не може бути і ніколи не буде. Ми будемо застосовувати абсолютно всі методи, які ми можемо використати. Ось і все. Тому я сприйняла ці слова Президента абсолютно нормально. 

Зараз ми працюємо у більш посиленому режимі. Працюємо з нашими міжнародними партнерами, працюємо всередині держави над різними законодавчими ініціативами, намагаємося комунікувати з нашими українськими громадянами. Вони, я хочу сказати, дуже активно очікують повернення Україною контролю над Кримським півостровом та здійснюють певні дії, показуючи своїй державі, що громадяни на тій території чекають на неї. Ми бачимо і партизанські акції, і одиночні протести, і розклейку плакатів або розкидання листівок.

С. Б.: Про партизанів поговоримо трохи далі… З Дагестану прийшла новина, що у місті Ізбаш на урочистій лінійці випускниця зірвала оплески, вигукнувши антивоєнні гасла. Акція не залишилась поза увагою окупаційних «правоохоронців». За даними журналістів «Радіо Свобода», після інциденту проти підлітка та її батьків окупанти порушили адміністративні справи, зокрема протокол за статтею про дискримінацію збройних сил російської федерації та невиконання батьками обов’язків з виховання неповнолітніх. Я навпаки вважаю, що це приклад того, що батьки абсолютно вірно виховали свою дитину, що російська пропаганда не промила цій дитині мозок, якщо вона здатна ось так публічно виходити і протестувати проти війни, яку розпочала її країна. 

Ну і повертаючись до історій з Криму… Рефат Чубаров опублікував фото, як у ніч з 15 на 16 травня кримські партизани вказали російським загарбникам на те, що їм слід якнайшвидше залишити окупований ними півострів, обливши блакитною і жовтою фарбою будівлю окупаційної адміністрації Євпаторії. Саме такі кольори мають прикрашати окупаційні органи влади по всій окупованій території. 

Як ви відреагували на ці новини? Як ви ставитесь до події у Дагестані і як ви відреагували на дії наших українських партизанів у Криму?

Т. Т.: Якщо говорити про Дагестан, то, звісно, дуже приємно, що молоді люди намагаються показувати свою небайдужість і позицію, чого, на превеликий жаль, не роблять більш дорослі росіяни. Хоча у мене щодо росіян, на жаль, немає якихось ілюзій. Я неодноразово говорила, що російський ліберал перевіряється на темі України, Криму, на питаннях про суб’єктність інших, раніше окупованих російською федерацією, територій Грузії, Молдови…

С. Б.: Ця фраза, власне, з’явилася у версії, що російський ліберал спотикається об польське питання. Потім вислів адаптували до сучасності.

Т. Т.: …А що стосується тиску на батьків, що вони нібито неналежним чином виховали дитину, то росія насправді дуже-дуже активно використовує такі методи тиску. У тому числі, щодо активістів, які виходять на антивоєнні протести або здійснюють якісь дії на території Криму. Це цинічність, яку ми постійно бачимо з боку росії. Тому я абсолютно не здивована, що на цю дівчинку в Дагестані тиснуть саме шляхом тиску на її батьків. 

Що стосується вашого питання про Євпаторію, то я би наводила й ряд інших прикладів таких партизанських рухів на території Кримського півострова. Оцю будівлю в Євпаторії, яку облили фарбою і куди був кинутий коктейль Молотова, – це зробив активіст Богдан Зіза. Дуже важливо говорити вголос його ім’я і багато де повторювати, тому що зараз йому загрожує п’ятнадцять років позбавлення волі за вчинену ним акцію протесту. Це не перша його акція. Він у своїх соціальних мережах опублікував дуже патріотичні антивоєнні вірші. Це, фактично, перший випадок в Криму з такою активною антивоєнною позицією. Це дуже важливо. До його вчинку ми не бачили таких публічних акцій протесту. Були одиночні акції протесту, хтось міг вийти з плакатом. Але ось таких дій, коли людина публічно кинула коктейль Молотова і облила жовто-блакитною фарбою будівлю окупаційної адміністрації, – такого не робили. Це дуже свідомий, дуже патріотичний і дуже сміливий крок. Ми, зі свого боку, як держава, звісно, що підтримуємо такі дії нашого українського громадянина, пишаємося ним і будемо намагатися надати цій людині захист. 

С. Б.: Яку саме допомогу українська держава готова надати йому – оплатити адвокатів чи обміняти на когось з російських військових? Що конкретно робить Україна?

Т. Т.: Дії можуть бути різними. Незважаючи на те, що в нас немає контролю на територією Криму і, відповідно, немає доступу, але минулого тижня Президент України підписав Закон про соціальний і правовий захист осіб, які переслідуються. Закон, зокрема, стосується наших громадян в Криму, які переслідуються за політичними мотивами. Справа Богдана Зізи – це абсолютно відкритий і політично вмотивований кейс переслідування. Згідно з цим законом і згідно інших постанов українського уряду, його родина може подавати заявку на отримання коштів. Це 100 000 гривень на рік. Ця справа в полі нашої уваги та інших державних органів, тому на будь-яких перемовинах справа Богдана обов’язково буде підсвічена. 

До 24 лютого російська сторона взагалі не хотіла вести жодних перемовин про звільнення наших в’язнів. Нагадаю, що останнє звільнення політичних бранців було за сприяння Президента України ще на початку вересня 2019 року, коли вдалося повернути Сашу Кольченка, Олега Сенцова і наших військових моряків. Після цього не звільняли політичних бранців. Тому, звісно, що ми будемо це питання порушувати і будемо намагатися допомагати з українським адвокатом. Але тут питання, в першу чергу, до родини Богдана Зізи, щоб він обрав собі незалежного адвоката. Дуже важливо, щоб був залучений не так званий «підмєнтівський» адвокат, а щоби у справу ввійшов незалежний адвокат. Незважаючи на те, що росія зробить так, як вона захоче, дуже важливо, щоб цей процес був максимально прозорим і публічним.  

С. Б.: Не можу не запитати вас про долю українських дітей. Пані Людмила Денісова, Уповноважена з прав людини, повідомляє, що вже 232 480 українських дітей росіяни депортували з окупованих територій України до російської федерації. При цьому окупанти з Криму заявляють, що вони готові у себе оздоровлювати дітей з Херсонщини та Запорізької області. Яка доля чекає на цих дітей? Що робити їхнім батькам, як цьому протидіяти? І що робити тим, кого, зрештою, депортували до росії?

Т. Т.: По-перше, слід сказати, що в силу обмеженого мандату, я не можу комунікувати всі питання. У нас різні державні органи відповідають за свої питання. Але варто сказати, що насильницьке переміщення наших громадян відбувається двома шляхами: через непідконтрольні нам території ОРДЛО або через територію тимчасово окупованого Кримського півострова. Точних даних щодо кількості вивезених, на превеликий жаль, ніхто не скаже. Організація Об’єднаних Націй, наприклад, дає цифру, що на території російської федерації так званих біженців вже біля мільйона осіб. Дехто з цих осіб виїжджає через територію Криму або ОРДЛО, оскільки інші території були закриті для виїзду. Тобто, це не насильницькі переміщення. Я знаю такі родини, вони до нас звертаються. Але це не означає, що вони не проходять фільтраційних заходів на адміністративній межі з Кримом або ОРДЛО. Однак, справді, більшу частину людей з Херсонської, Запорізької, Донецької, Луганської областей депортують насильницьким способом або через Крим, або через територію ОРДЛО. Серед них дуже багато українських дітей. Звісно, що Офіс уповноваженої з прав людини та уповноваженого з прав дітей відслідковують ситуацію. Безумовно, це є порушенням всього міжнародного права, яке коли-небудь існувало, та, зокрема, міжнародного гуманітарного права. Вони не мають права так робити. Навіть якщо дитина й опинилася на території російської федерації, якщо вона там з батьками або якимось чином сама туди переїхала, звісно, що всі ці діти мають повернутися на територію української держави. Я вже не говорю про дитячі будинки сімейного типу або різного роду інтернатні заклади, які російська сторона депортує на територію рф.

Росіяни говорять про якесь перевиховання дітей, спеціальні навчальні програми, тощо. У нашому розпорядженні є документ – програма для дітей-іноземців, яка, як ми розуміємо, стосується в першу чергу українських громадян. Це додаткові класи з навчання російської літератури, мови, патріотичного виховання і так далі. Такі програми росіяни розробляли ще до початку повномасштабного вторгнення. Тобто, вони готувалися й до таких дій. Ми розглядаємо це як воєнні злочини проти громадян. Все це документується нашими правоохоронними органами і передається в такі міжнародні судові інстанції, як Європейський суд з прав людини, Міжнародний кримінальний суд, Міжнародний суд ООН, де в нас є суди проти російської федерації по кількох конвенціях, зокрема і щодо геноциду. Звісно, що вивезення людей ми розглядаємо як злочини і працюємо над тим, щоб повернути їх. Можливо, вдасться повернути через треті держави, оскільки напряму, частіше за все, неможливо, бо зараз державний кордон не контролюється з нашого боку або частково не контролюється.

С: Б: Оперативне командування «Південь» наводить абсолютно жахливі і цинічні факти, що окупанти на Херсонщині беруть хабарі у розмірі 1-1,5 тис. доларів у людей, які хочуть виїхати на підконтрольну Україні територію, а потім, отримавши хабар, все одно їх розстрілюють. Саме тому певна частина людей намагається виїхати через тимчасово окуповану Автономну Республіку Крим. Що робити цим людям і як їм не опинитися в руках фсб чи інших представників окупаційної влади? Що їм необхідно зробити перед тим, як їхати з Херсонської області до Криму, щоб потім виїхати в Україну?

Т. Т.: По-перше, слід сказати, що люди не з доброї волі їдуть на територію Криму, оскільки в них дійсно перекрита можливість виїзду через територію Херсонської області. Люди обирають такий шлях, бо на території Херсонщини ведуться бої, там здійснюються масові злочини. Активістів, учасників антитерористичної операції, людей, які брали участь у громадянській блокаді Криму затримують і саджають на підвали. Ми знаємо про 500 осіб, яких затримали у Херсонській області. Мер міста розповів, що вони знають про щонайменше 250 осіб, які знаходяться на підвалах у Херсоні. Нам говорили про 300 осіб. Це не малі цифри. Люди піддаються катуванням. Тому люди обирають більш безпечний шлях виїзду. 

Щодо порад, як виїжджати. Дуже важливо підготувати свої гаджети, тому що на адмінмежі з Кримом є дуже ретельна перевірка. Здебільшого, перевірці піддаються чоловіки, але не тільки. Ми знаємо історію молодої української жінки, яка виїжджала з Маріуполя. Її насильно переміщали через територію Криму до російської федерації. Зараз вона вже знаходиться у безпечному місці на території Грузії. Власне, в неї намагалися забрати паспорт і перевіряли телефон. Її заставили підписати якийсь документ з нібито її свідченнями, що обстріли у Маріуполі буцім-то відбувалися з боку української армії. Радимо підписувати будь-які документи, які вас заставлять підписати, тому що наші міжнародні партнери та судові інстанції прекрасно розуміють, яким чином відбираються такі покази. Зате дуже важливо, щоб ви зберегли своє життя і були неушкодженими. 

Наші ключові поради: перевірте свої номери телефонів, почистіть телефон від програм і чатів, вийдіть з акаунтів у Фейсбуці та в інших месенджерах або запостіть котиків, щоб, коли будуть перевіряти ваші гаджети, нічого такого не потрапило їм на очі, але і щоб ваш телефон не був повністю пустим, тому що це також може викликати в окупантів підозри. Якщо у вас не була активізована «Дія», все ж таки активізуйте її і підвантажте свої документи. Перед виїздом «Дію» можна видалити, але важливо, щоб вона у вас була, щоб ви змогли потім підвантажити свої документи. Спробуйте заховати ваші українські документи, тому що у людей часто відбирають українські паспорти, а натомість дають папірець про тимчасовий притулок на території російської федерації, з яким вона не може нічого зробити. Дуже часто у чоловіків перевіряють, чи немає татуювань на тілі. При наявності татуювань є ризик, що людину можуть піддавати катуванням або відправити у Сімферопольське СІЗО. Ми знаємо, що ціле крило у Сімферопольському СІЗО віддане під цивільних заручників і військовополонених. Якщо маєте татуювання, можливо, краще утриматися від виїзду і перечекати, якщо є така можливість. 

Якщо ви вже опинилися на території Криму, то, звісно, варто пробувати виїжджати через територію російської федерації в треті країни. Здебільшого, люди їдуть через Вірменію, Грузію, Балтійські країни. Дехто виїжджає через Білорусь, але, за нашою інформацією, там також бувають проблеми, тому що списки «ненадійних» у них спільні з російською федерацією. Для вас там можуть бути певні небезпеки, якщо ви займалися якоюсь активістською діяльністю. 

Люди виїжджають з рф не без проблем, оскільки часто їдуть без жодних документів. Ми намагаємося консульською службою нашого Міністерства закордонних справ допомогти цим людям отримати документи для повернення в Україну. Здебільшого це робить наше консульство в Республіці Білорусь, тому що, якщо хтось ще не знає, наші консульські відділи на території російської федерації не працюють. Посольство вже давно не працює, але консули, які раніше працювали на території росії, надавала консульську допомогу, в тому числі відвідували українських політв’язнів, починаючи з 24 лютого не здійснюють цю роботу. Про це дуже важливо пам’ятати.

С. Б.: Тоді фіксуємо. Завантажити «Дію» і підвантажити туди свої документи. Видалити весь проукраїнський контент зі своїх телефонів, планшетів і бажано вийти з акаунтів у соціальних мережах або запостити там якихось котиків, щоби був абсолютно нейтральний контент. Почистити месенджери від чатів, які можуть зацікавити окупантів. І максимально надійно сховати свої документи та за жодних обставин не передавати свій український паспорт іншим особам. Якщо окупанти просять щось підписати, то краще підписати, але проїхати без додаткових ризиків. Правильно? 

Т. Т.: Так, все вірно. І ще підчистити фотографії. За нашою інформацією, один чоловік, який виїжджав з Маріуполя, був затриманий і опинився в СІЗО, бо у нього в телефоні знайшли фотографію зі зброєю. Як він пояснив, він був зі зброєю, бо займається бізнес-діяльністю і хотів зберегти своє майно від мародерів. Власне, за цю фотографію окупанти відправили його до СІЗО, думаючи, що він має відношення до добровольчих батальйонів, ТРО або ЗСУ. Ви можете не звернути увагу на якісь свої фотографії, але це важливо. 

С. Б.: З окупованої території депортують не тільки дітей і дорослих людей. Також вивозять зерно, а з Маріуполя навіть намагаються вивозити металопрокат. Перебуваючи на включенні на Давоському форумі Президент України Володимир Зеленський закликав створити коридор для експорту українського зерна, щоби гроші від його продажу йшли до української економіки, а не до економіки країни-агресора. Зокрема, Володимир Зеленський говорив, що Україна не полишає спроб розблокувати свої порти на дипломатичному рівні, але збирається паралельно займатися і військовим розблокуванням. Проте, за його словами, важливо, щоби всі перейшли до конкретних кроків і зробили коридор для експорту нашого зерна. Раніше Володимир Зеленський також повідомляв, що російські окупанти заблокували у портах понад 20 мільйонів тонн українського зерна. А заступник міністра аграрної політики повідомляв, що окупанти вже вивезли і продали більше, ніж півмільйона тонн українського зерна. Що нам робити, як нам відновлювати експорт і як протидіяти вивезенню окупантами зерна і металопрокату?

Т. Т.: Президент озвучив ключові тези, що робити. Ми маємо спільно з нашими міжнародними партнерами і за їхньої підтримки розблоковувати наші українські порти. Те, що зараз відбувається на території Херсонської, Запорізької областей – нахабний збройний рекет. Це те, що відбувалося в 1932-33 рр., коли радянська імперія влаштовувала геноцид українців. Інакше як геноцидом і голодомором це не назвеш. Готуючись до ефіру, я виписала собі деякі речі. У Красноярському краї, на сайті законодавчих зборів, заявляють про «експропріацію надлишків». Якщо подивитися радянські документи, в яких згадується про вивезення зерна, то це також називалося «ізятієм ізлішєк» в українських селян. Величезна кількість тонн зерна, яку забирають в українських громадян, сприяє гуманітарній кризі не лише в Україні, але й в усьому світі. 

Також дуже важливо говорити не лише про відбирання зернових. Якщо ви помітили, зараз дуже істотно зросли ціни на овочі та фрукти, зокрема в Києві. Ціни зросли в силу того, що ми отримували велику кількість овочів з нашого Півдня, які привозилися сюди фермерськими господарствами. Зараз ці так звані «ізлішки» їдуть на територію Криму, до Красноярського краю. 

Наведу приклад, який дуже сильно вразив мене. Півтори тижні тому одна з кримських активісток написала в Інстаграмі дуже щемливий пост про херсонську полуницю. Дівчина розповіла, що зараз на їхньому ринку полуниця коштує 150 рублів замість 300. На її здивувалася, чому 150 рублів, продавець відповів: «Да, вы не ослышались, это ж херсонскую клубнику к нам везут». Для активістки це було дуже бридке відчуття, що заради дешевої полуниці на кримських ринках було розв’язано війну, а в когось забрали життя. Звісно, що вона розвернулася і пішла, і більше не підходила до цієї точки продажу. Такими ось яскравими прикладами, які нам періодично підкидають наші кримські друзі, і можна описувати безчинства окупантів. Вони вбивають наше цивільне населення, руйнують нашу інфраструктуру. А в тих областях, які, на їхню думку, вони можуть якимось чином влити у свою територію, окупанти застосовують інші методи, але все одно грабуючи населення. Люди на території Херсону, Херсонської області саме цьому протистоять. Можливо, ви вже бачили відео, як пропагандистські медіа намагаються взяти коментар в дуже літнього чоловіка у Херсоні, де він їм говорить, що «тут нема бандерівців»… 

С. Б.: Давайте поглянемо це відео. Дідусь чітко говорить, що йому нічого не потрібно, він просто хоче знову жити в Україні.

Т. Т.: Так, це дуже промовисто. Таких дідусів дуже багато, і не треба приходити до нас «визволителями». За свої безчинства вони обов’язково будуть відповідати або на Міжнародному трибуналі, або в Міжнародному суді ООН, або ж в Міжнародному кримінальному суді. Вони обов’язково понесуть відповідальність за вчинені злочини.

С. Б.: Міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок заявляє, що путін намагається зерновою війною роз’єднати світ і спровокувати світовий голод. Вона про це заявила на зустрічі з колегою з Данії. Раніше наш міністр закордонних справ Дмитро Кулеба подякував єгипетському колезі за те, що вони відмовилися купувати вкрадене в Україні зерно, яке відправили через Керченський порт. У зв’язку з цим, питання до вас: чи знає ваш офіс про те, скільки українського зерна та іншої продукції, яку окупанти вкрали в Україні, намагаються продати через окуповані порти в Керчі та інші морські порти на території АРК. Що з цим робити?

Т. Т.: Точних цифр щодо кількості тонн я вам не скажу. Я думаю, що мало хто скаже в силу того, що окупанти приховують таку інформацію. Вони ж розуміють, що потім будуть нести за це відповідальність. Дуже важливо сказати, що такі вантажі йдуть через територію акваторію Середземного моря і Сирію. Це теж цинізм і злочини. Дійсно, дуже приємно, що деякі країни, як Єгипет, які дуже-дуже потребують нашої сировини, солідарні з Україною і відмовляється від неї. Я вам назву цифру, що лише з Малої Лепетихи Херсонської області до тимчасово окупованого Криму було вивезено 1,5 тис. тонн зернових. Це величезні цифри. Але це лише та інформація, яку можна знайти у відкритих джерелах, яку вони «засвітили». Ми однозначно розуміємо, що реальні цифри -це точно не тисячі, а мільйони тонн, які російська федерація експропріює і відправляє на територію третіх країн. Президент, власне, назвав такі країни недружніми, бо якби ці країни були дружніми, вони б відмовлялися від відібраного у нас зерна.

С. Б.: По центру екрану саме показую трафік у Чорному морі. Зелені точки – це баржі, а червоні точки – танкера. Ми бачимо, що через Керченський міст йде активний рух як на вхід, так і вихід з акваторію Азовського моря і, відповідно, відбувається велика перевалка у Керчі. Як я розумію, тепер окупанти вирішили не проводити перевалку на західному узбережжі Криму, а роблять перевалку саме у Керчі, щоби якимось чином приховати крадіжку не лише українського зерна, продовольства, але й загалом різних товарів. 

Як, на вашу думку, ми можемо з цим боротися? Як нам подолати це абсолютно ганебне явище? Що необхідно зробити нашій дипломатії для того, щоб нарешті світові санкційні пакети проти російської федерації повністю виключали рф, щоби російські танкери не могли заходити до європейських портів? Ми пам’ятаємо п’ятий санкційний пакет. Так, він включає недопуск до портів російських суден та суден, які знаходяться під іншими прапорами, але є у фактичному управлінні росіян. Однак, знову ж таки, там є винятки для гуманітарних вантажів, для нафти і вуглеводнів, для продуктів харчування. І таких винятків багато. Коли ми, зрештою, зможемо поставити на цьому крапку?

Т. Т.: Перш за все, слід сказати, що світ об’єднаний в розумінні, хто є агресором і хто здійснює злочини. Продовольча криза, яку на очах всього світу створює російська федерація, нашими міжнародними партнерами сприймається як злочин. За останній час було дуже багато комунікацій Президента України, нашого міністра закордонних справ, голови Офісу Президента та інших наших профільних міністрів щодо цієї проблематики. Голова Всесвітньої продовольчої програми ООН вже заявив, що українські зернові силоси переповнені, а в той самий час 44 мільйони людей в усьому світі потребують нашого зерна і фактично рухаються до голоду. Всі прекрасно розуміють, що цю проблему потрібно вирішувати. Я сподіваюся, що в наступних санкційних пакетах буде менше різних винятків.  

С. Б.: Міжнародні партнери пропонують вивести українське зерно до європейських сховищ, позаяк наші сховища необхідно наповнювати новим врожаєм. Так чи інакше зерно все одно псується при тривалому зберіганні, його необхідно оновлювати і забезпечувати не тільки українців, але й увесь світ харчами. Минулого року Україна експортувала 52 млн тонн зернових. Зараз в наших окупованих партах гниє близько 20 млн тонн, якщо їх, звісно, не вивезли. Тому потрібно діяти. 

Дивіться наші трансляції у Телеграм-каналі PolitrukUA, Фейсбуці та Ютубі.