Як Україні реагувати на російський «зліт» в окупованому Донецьку

Як повідомляють окупантські ЗМІ, програма «злету» складалася з чотирьох тематичних блоків: «Історичне минуле Донбасу», «Сучасний період у розвитку Донбасу», «Наше майбутнє з Росією» і «Думка».

Хто брав участь? Крім «діячів» з «ЛНР» і «ДНР» на «Форум» приїхали троє відомих російських пропагандистів – Тигран Кеосаян, Роман Бабаян та Маргарита Симонян. Остання дама, зокрема, з трибуни прямо закликала Росію анексувати Донбас. Відповідне відео потрапило у відкритий доступ. «Росія-матушка, забери Донбас додому», – сказала московська пропагандистка.

Реакція користувачів у соцмережах була миттєвою: Симонян нагадали, що насправді Росія вже багато років окупує частину східного регіону України.

Зреагували і в українському дипвідомстві. Зокрема речник МЗС Олег Ніколенко написав у Твіттері: «У зв’язку із діяльністю проти нацбезпеки ініціюємо процедури для заборони Кеосаяну на в’їзд до України. Симонян і Бабаян давно нев’їздні».

Але чи достатньою є така реакція? Зрештою, як Україні на це відповідати, що ми реально можемо?

Треба виробити спільний інструмент координації з нашими партнерами, щоб усілякі симоняни не мали право в’їзду не лише в Україну, але й в інші країни

«Вкрай наївно сподіватися, що світ обертається навколо нас, і що ми можемо розраховувати на чиюсь підтримку просто з позиції жертви. Ми повинні самі творити порядок денний, повинні бути частиною перемог, а не лише частиною проблеми», – емоційно коментує координатор робочої групи Національної платформи «Діалог про мир та безпечну реінтеграцію» політолог, член ІНПОЛІТ Олег Саакян.

В даному разі, каже він, якщо брати інформаційну та дипломатичну компоненту, інструментально реагування з боку України вкрай обмежене. «Ми можемо на рівні дипломатичного відомства реагувати на це, акцентуючи увагу на здійсненні ефективного контролю Росії за окупованими територіями, а також на активній діяльності РФ по дезінтеграції цих територій від України. Себто, акцентуючи на тому, що це підриває та підмиває простір для можливості політичного врегулювання, що це унеможливлює реалізацію «Мінська», – наголошує Саакян.

Крім того, це може бути нашим додатковим аргументом при широкому спектрі комунікацій на різних міжнародних майданчиках, наприклад, у тій же ПАРЄ, щоби не допускати толерувань подібних дій РФ з боку європейських країн.

Нарешті, українське МЗС повинно ініціювати процедуру для заборони на в’їзд в Україну російським «туристам»-пропагандистам. Що, зрештою, у дипвідомстві вже зробили. «Гадаю, Україні варто активізуватися в цьому напрямку ще більше. Можливо, створити пул союзників навколо відстоювання територіальної цілісності не тільки на «Кримській платформі», але й виходити на спільні санкції, щоб ті люди, які незаконно відвідували окуповані території не мали право в’їзду не тільки в Україну, але й в інші країни також.

Думаю, та ж Литва, наприклад, погодилася би на такий спільний інструмент координації», – каже політолог.

Що стосується «форуму», то його суть експерт описав у трьох пунктах.

По-перше, продемонструвати окупованим територіям, що РФ їх не «злила». «Адже все більше і більше спостерігається розчарувань серед тієї дійсно проросійської частини населення (яка не є більшістю, але, яка нав’язала свою волю всім іншим, взявши їх в заручники) через те, що вони не приєднуються до РФ, що РФ їх не визнає», – вважає Саакян. І додає, що такими інформприводами, як от форум «Русский Донбасс», створюється ілюзія певної перспективи, ілюзія символічного «єднання» з РФ.

По-друге, цей «форум» використовуватиметься також і для внутрішньої політики Росії, де на правому фланзі зараз створюються політичні проекти з числа так званих «ветеранів», «героїв рускої вєсни». «І під цей проект «форум» може бути використаний для актуалізації боротьби Росії на Донбасі за «руский мір», «протів Штатов», «соросов» і «бендеровской Украіни». Відповідно, це можливість «засвітити» деякі обличчя типу Захара Прілєпіна, оголосити програмні промови тощо», – каже він.

По-третє, це кампанія з повернення України в російський інформаційний дискурс. «Українського питання» в російських ЗМІ істотно поменшало. Ситуація з обранням Володимира Зеленського сприяла тому, що Росії було складно формувати ключові наративи, через які можна описувати ситуацію в Україні. Це вже не Порошенко, не «заходом продиктований» президент… Зараз же – з падінням рейтингів Зеленського, з «грою в Медведчука» – можемо бачити, як Росія починає повертати Україну в свій інформпростір», – стверджує Олег Саакян.